Відмінності між версіями «Безбожник»
(→Див. також) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| + | |||
| + | http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_(%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0) | ||
Версія за 00:37, 12 грудня 2013
Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Безбожник-людина, що не визнає існування бога, не вірує в бога.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980) БЕЗБОЖНИК, а, чол.
1. Людина, що не визнає існування бога, не вірує в бога; безвірник. [Храпко:] У церкву не ходять, дома — не моляться, як звір, скотина яка, живуть... Чого ж ви хочете від безбожників?.. (Панас Мирний, V, 1955, 163); Крім «бунтаря», він придбав ще й звання безбожника (Іван Ле, Опов. та нар., 1950, 4).
2. перен., розм. Про безсовісну, погану людину. Хто смів сказать, що не богиня ти [Сікстинська мадонна]? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може? (Іван Франко, X, 1954, 143); Безбожник ви, пане Шеметун. Голуб — то ж божий птах... І у вас ото вистачає нахабства, щоб крутити голову такій пташці? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 104).
Словарь української мови упорядкував Борис Грінченко
Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
«Безбо́жник» — еженедельная газета атеистической направленности, издававшаяся в Советском Союзе с 21 декабря 1922 года по 20 июля 1941 года (с перерывом с января 1935 по март 1938)[1]. Газета являлась печатным органом Центрального Совета Союза воинствующих безбожников. Главной целью издания являлась антирелигиозная пропаганда.
