Відмінності між версіями «Фук»
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[fuk1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 16:58, 10 грудня 2013
Фук, -ка, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. Ком. Пр. № 131. 2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. Шейк. 3) Укинути фука. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука. Мкр. Г. 61.
Зміст
Сучасні словники
[1] ФУК 1, а, чол. Шашка, яку знімає партнер за недогляд під час гри в шашки. Узяти фука,
ФУК 2,у, чол., діал. Крик, галас, дорікання, сварка.
З фуком — з криком, галасом, докорами; сварливо. — Ну-ну! — розходились! От іще татуня спом'яніть! — озвалась Мася з фуком (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 190); Говорив [Юра] із нею [жінкою] часто з фуком, не раз і побивав (Іван Франко, IV, 1950, 400); Виштовхує [Віра Славка] — за двері: з фуком, грюкотом, демонстративно одягається — на цілий день. Пішли (Яків Качура, II, 1958, 20).
Ілюстрації
x140px |