Відмінності між версіями «Їжа»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ==Словник Грінченка== | + | ==Словник Бориса Грінченка== |
'''Їжа, -жі, '''''ж. ''Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115. | '''Їжа, -жі, '''''ж. ''Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 84: | Рядок 84: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B6%D0%B0 Їжа] | |
| − | + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F Кулінарія] | |
| − | + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%82 Балут] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Іж,Їж]] | [[Категорія:Іж,Їж]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
Поточна версія на 11:25, 10 грудня 2013
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Їжа, -жі, ж. Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Їжа, і, жін.
- Те, що їдять і п'ють; харчі.
Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Панас Мирний, IV, 1955, 222); Вранці, поки Гафійка готувала їм [свиням] їжу, все це вищало, кувікало, хрюкало і товкло мордами в двері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51).
- розм., рідко. Те саме, що їда .
Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись [барилися] за їжею (Нечуй-Левицький, III, 1956, 107); Дід заприсягся, що цукерка не для їжі (Юрій Яновський, II, 1954, 109).
Фразеологічний словник української мови
Їжа
- лихи́й на ї́жу. Той, хто любить добре і багато їсти, хто швидко їсть.
Лихий на їжу. Коли б до роботи такий прудкий (О. Копиленко).
Словники ABBYY Lingvo
їжа
- (те, що їдять люди, тварини), пожива, поживок, покорм, спожива, споживок; страва, їстівне;
- трапеза (зазв. у монастирі), страва , харчі.
Словар українського сленгу
Їжа
- син. берло, хавайка, хаванина, хавка, хавчик, хрямотина, хряцалка, шамотина
- несмачна: баланда, бевка.
Універсальний словник-енциклопадія
Їжа
- речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії; найважливішими складниками ї. є білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вода та вітаміни.
Іноземні словники
Oxford dictionary
Food noun [mass noun]
- any nutritious substance that people or animals eat or drink or that plants absorb in order to maintain life and growth:
- tins of cat food
[count noun]:
- baby foods
Phrases food for thought something that warrants serious consideration: his study certainly provides food for thought Origin: late Old English fōda, of Germanic origin; related to fodder
Cambridge dictionary
food noun [C or U] /fuːd/
- A1 something that people and animals eat, or plants absorb, to keep them alive:
- baby food
- cat food
- plant food
There was lots of food and drink at the party. I'm allergic to certain foods.
OneLook Dictionary
Food noun:
- Material, usually of plant or animal origin, that contains or consists of essential body nutrients, such as carbohydrates, fats, proteins, vitamins, or minerals, and is ingested and assimilated by an organism to produce energy, stimulate growth, and maintain life.
- A specified kind of nourishment: breakfast food; plant food.
- Nourishment eaten in solid form: food and drink.
- Something that nourishes or sustains in a way suggestive of physical nourishment: food for thought; food for the soul.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
- Камбоджійцями і філіпінцями вживається в їжу качине яйце, в якому вже сформувався зародок птиці 19-20 денного віку, в якому проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви — балут.
- Статистичний європеєць викидає протягом року 179 кілограмів харчів.
- У письменників XIX ст. їжа часто виступала предметом опису (І. Котляревський «Енеїда»), а інколи й назвою твору: «Пархомове снідання» Г. Квітки-Основ’яненка; Ю. Федькович у своїй літературній казці «Від чого море солоне» зобразив не саму їжу, а всі ті предмети побуту, які її стосуються; М. Черемшина в оповіданні «За мачуху молоденьку...» звертається до розгорнутого описання українських національних страв, які споживали на весіллі
- Прислів'я про оцінне, з позитивним відтінком, ставлення до людської праці:
- «До їжі — вовк, а до діла — заєць».
- «Гірко зробиш — солодко з'їси»
- «Життя без праці, як часник без хліба»
- «Хто в літі гайнує, той в зимі голодує»
- Їжа відіграє особливу роль у соціумі і є ідентифікатором культури, який дозволяє виявляти етнічні характеристики людини. Українські прислів'я яскраво відображають побут, традиції та звичаї, спосіб мислення наших предків. У прислів'ях поняття культури їжі — це не лише процес споживання, а й культура вибору, пошук чи придбання та приготування їжі, пов'язані з асоціативними, символічними характеристиками.
