Відмінності між версіями «Щадити»

Поточна версія на 22:29, 7 грудня 2013

Щади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ЩАДИТИ милувати, мати серце, мати Бога в серці <в животі>; (сили) берегти, шкодувати; (гріш) економити, заощаджувати; (з ч. не) травмувати <н. самолюбство>.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩАДИТИ, джу, диш, недок., перех. і без додатка. 1. Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. [Храпко:] Оце взявся та й думаю: що ж, як воно неправедне діло? Коли воно на обиду другому, — гріх же і мені від бога... удову нещасну обижати, сиріт не щадити (Панас Мирний, V, 1955, 166); — Скажіть усім — хто здумає втікати або що замислить — щадити не буду(Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 323); Монгольське військо скрізь проявляло нещадну жорстокість. ..Щадили ремісників, які могли придатися; їх монголи забирали з собою (Іст. середи, віків, 1955, 86); // перев. із запереч. част. не, перен. Виявляти непримиренність до яких-небудь хиб, вчинків, вад кого-небудь. Її [газети] гостра критика, яка нікого не щадила, з другого боку доводила до люті ті верстви та сфери, проти яких була націлена (Іван Франко, VI, 1951, 228). 2. Ставитися бережно до чого-небудь, берегти щось. [Хуса:] Йоганні дозволь, шановна пані, тут лишитись, їй ще несила сходити на гору. [Марція:] Авжеж, авжеж, нехай щадить здоров'я! (Леся Українка, III, 1952, 183); Невже ж Голда.. так швидко забула його і зв'язалася з Федором? А коли так, то нічого й щадити її почуття, нічого з нею цяцькатись (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 236); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життя кожного бійця, але щоб ворог не зміг порятуватись і поліг на полі брані? (Юрій Смолич, V, 1959, 668); // із запереч. част. не. Не скупитися на щось, не шкодувати чого-небудь. Якась услужлива приятелька не щадила язика, не щадила живих красок, щоби обмалювати перед Бляйбергом Дозю (Іван Франко, VIII, 1952, 256); Вона нічого не щадила для блиску й краси своєї дочки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 90); Їздові не щадили батогів (Олесь Гончар, III, 1959, 359). ♦ Не щадити себе (своїх сил, свого життя, своєї праці і т. ін.) — віддаватися цілком якій-небудь справі, бути надзвичайно старанним, готовим до самопожертви. — Трудяться [бульдозеристи], не щадять себе, — гомонить Бражиха. — Якби всі так до свого діла ставились, далеко б уже ми були (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 282). 3. діал. Економити, заощаджувати. Тримав він цілу службу в кліщах, пильнував усього, запобігав і щадив, знаючи, що чим більше буде на купі, тим більше можна з тої купи взяти для себе (Іван Франко, II, 1950, 104); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (Іван Франко, VIII, 1952, 384). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 571.

Українська енциклопедія

ЩАДИТИ

← назад вперед → (не завдавати шкоди комусь) ощаджувати, жаліти, милувати, (виявляти турботу) оберігати.

В iнших словниках:знайдено 3 збіга

/Орфографічний словник української мови/ ЩАДИТИ щади

/Українсько-російський словник/ ЩАДИТИ щадить; беречь, жалеть, оберегать

/Словник синонімів Караванського/ ЩАДИТИ милувати, мати серце, мати Бога в серці ; (сили) берегти, шкодувати; (гріш) економити, заощаджувати; (з ч. не) травмувати .

«Словники України on-line»

ЖАЛКУВАТИ рідше, ЖАЛУВАТИ рідше, ЩАДИТИ підсил. - Док.: зберегти, оберегти, уберегти (вберегти), пожаліти,пошкодувати, пожалкувати, пожалувати, пощадити. "Ось так, як ми саджанці, так ви дітей наших бережіть", - могла б ця молода жінка зараз сказати Марисі Павлівні (О. Гончар); - Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (А. Хижняк); - Пустився в бійку - чуба не жалій! (прислів'я); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (О. Довженко); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життя кожного бійця (Ю. Смолич). - Пор. 1.оберігати. БЕРЕГТИСЯ (дбати про своє здоров'я, бути уважним до себе), БЕРЕГТИ із сл. с е б е, СТЕРЕГТИСЯ рідше, ГЛЯДІТИСЯ розм.;ШАНУВАТИСЯ, ШАНУВАТИ із. сл. с е б е (берегти себе, дбати про себе). - Док.: поберегтися. Прошу тебе, бережися ти і бережи всіх, щоб не слабували (М. Коцюбинський); Я здорова і стережусь (Леся Українка); У матері був свій клопіт - щоб дочка шанувалася, не забувала приготувати собі гарячу їжу (О. Копиленко). ЗАОЩАДЖУВАТИ (зберігати невитраченим, нагромаджувати внаслідок дбайливого, економного використання), ОЩАДЖУВАТИ(ОЩАДЖАТИ), ЕКОНОМИТИ, ЩАДИТИ діал. - Док.: заощадити, ощадити, зекономити. Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (О. Бойченко); Він за тиждень ощадив п'ятку (І. Франко); Життя вчить їх (селян) економити не тільки копійчини й одежу, а й духовну силу.., таланти й любов (Ірина Вільде); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (І. Франко). - Пор. 2. берегти.

ВСЕСВІТНІЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Синоніми до слова „вберіга́ти“: БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ [ВБЕРІГА́ТИ], ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ,ЖАЛКУВА́ТИрідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. - Док.: зберегти́, оберегти́, уберегти́ [вберегти́], пожалі́ти,пошкодува́ти,пожалкува́ти, пожа́лувати, пощади́ти. "Ось так, як ми саджанці, так ви дітей наших бережіть", - могла бця молода жінка заразсказати Марисі Павлівні (О. Гончар); - Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси нерозхапали (А. Хижняк); - Пустився вбійку - чуба не жалій! (прислів'я); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто нешкодував власного життя для революції (О.Довженко); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життякожного бійця (Ю. Смолич). - Пор. 1. оберіга́ти.

Орфоепічний словник української мови

Український тлумачний словник

щадити Перевод щадити -джу/, -ди/ш, недок., перех. і без додатка. 1) Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. || перев. із запереч. част. не, перен. Виявляти непримиренність до яких-небудь хиб, учинків, вад кого-небудь. 2) Ставитися дбайливо до чого-небудь, берегти щось. || із запереч. част. не. Не скупитися на щось, не шкодувати чого-небудь. Не щадити своїх сил. 3) діал. Економити, заощаджувати. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Орфоепічний словник української мови

щадити Перевод щадити [шчади/тие] шчаджу/, -ди/ш, -диемо/, -диете/, нак. -ди/, -д'і/т' Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Українсько-російський словник

• щавлевий • щасливий См. также в других словарях: • щадити — to spare; to have mercy (on) щадити чиєсь життя to spare smb. s life щадити чиїсь почуття to spare smb. s feelings; не щадити ворогів to give one s enemies no quarter … Українсько-англійський словник • щадити — джу/, ди/ш, недок., перех. і без додатка. 1) Не занапащати кого небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. || перев. із запереч. част. не, перен. Виявляти непримиренність до яких небудь хиб, учинків, вад кого небудь. 2) Ставитися дбайливо до… … Український тлумачний словник • щадити — take mercy, have mercy, spare … Українсько-англійський юридичний словник • щадити — 1) щади/ть; (относиться бережно) бере/чь 2) (неохотно тратить) диал. жале/ть; (на чём) эконо/мить …

Ілюстрації

Цікаві факти

[1]

Латинські прислів’я - Для чого потрібно щадити поганого? Щоб з ним не загинув хороший.

На Михайлове чудо потрібно казати правду та милувати убогих

Сьогодні "Михайло" творить чудо - православний люд відзначає одне з найшанованіших - свято Архістратига Михаїла. У цей день слід не перетруджуватися, казати тільки правду і милувати убогих.

Є в українському народному календарі день, коли відбуваються чудеса й всілякі загадкові пригоди. Це 19 вересня, коли православна церква згадує чудо Архістратига Михаїла — як у місті Хонех, у Фрігії, архангел врятував від зруйнування церкву — повернув у протилежний бік воду, якою мали її затопити. В Україні Архістратиг Михаїл є одним із найбільш шанованих святих, небесним покровителем Києва. В народній уяві св. Михайло постає славним воїном-захисником знедолених і немічних, і водночас суворим суддею: відводить душі померлих на небо і зважує на терезах їхні добрі й погані вчинки.

З турботою про братів менших

чудові осінні дні глибокої осені не затихає життя в Центрі реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку. Його працівники створюють умови для утримання диких звірів і птахів у зимовий період. Поруч із лікуванням заготовляються корми для їх годівлі, утеплюються приміщення.

психологічні аспекти стосунків та сімейного життя

У чому щастя жінки? В першу чергу, в її дітях, а також у тому, щоб бути привабливою і коханою. Якщо ви будете щадити чоловіка і перевантажувати себе, то ви всього цього позбудетеся - і з дітьми у вас будуть проблеми, і свою привабливість ви втратите, та й любов чоловіка втратите, якщо будете працювати "від зорі до зорі". Не сподівайтеся, що чоловік оцінить ваші труди і буде вам за це вдячний. Швидше за все, він це прийме як належне.