Відмінності між версіями «Щавидуб»

Версія за 01:17, 7 грудня 2013 (переглянути вихідний код) Марченко (обговорення • внесок) (→‎ФІЛЬМ ПРО БОГАТИРЯ КАРПАТ ІВАНА СИЛУ ЙДЕ ПО КРАЇНІ) ← Попереднє редагування		Версія за 10:24, 23 грудня 2013 (переглянути вихідний код) Марченко (обговорення • внесок) (→‎Реальные богатыри былых времен) Наступне редагування →
Рядок 119:		Рядок 119:
	===Реальные богатыри былых времен===		===Реальные богатыри былых времен===
−	Словарь мифических богатырей  [http://supercook.ru/slav/slov-mif-03.html] [[Файл:Наши_русские_богатыри.doc|thumb| ]]	+	Словарь мифических богатырей  [http://supercook.ru/slav/slov-mif-03.html]
−		+
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
	[[Категорія:Ща]]		[[Категорія:Ща]]

---

Версія за 10:24, 23 грудня 2013

Щави́дуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

щави́ти – дієслово недоконаного виду Відмінювання…

Іноземні словники

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср.щавель.

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

ЩАВИТЬ ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср. щавель. Язык и миф: лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева "Поэтические воззрения славян на природу" «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, Щавидуб, Кривихаща» Образы восточнославянской волшебной сказки Николай Владимирович Новиков "Наука," Ленингр. отд-ние, 1974 - Всего страниц: 255 «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, Щавидуб, Кривихаща»

INTERNET ARCHIVE WayBackMachine

ЭТШЮЛОГИЧЕСШ Ш ДР7Г1Я ЗАМШИ. Отд'Ьдьиый оттиск из ^Русскаго Фиюлогическаго В'Ьстннка^.

ВАРШАВА. В тппогРАФШ М. Земкевичл и в. Ноаковскаго.

Краковсвое-Предм-Ьстье, К 41Г> (15).

1883.

Дозволено Цензурою. Варшава, 11 Февраля 1883 г. ЭТИМОЛОГИЧЕСКШ ЗАМЪТКИ. 0ГЛАВЛЕН1Е. 4. Щавид11б и пр. (*СЕу, *с^у). 64. . (по за) хахольками Щавидуб 64

Щавй'дуб и пр. (*сщ *С1уу). Щавй'дуб—ши.я одного из сказочных богатырей, товарищей Котигорошка (Чуб. Тр. Этн. Эксп. в зап. Р. кр. II, 223 ел.; ср. мое соч. О мне. зн. и пр. 271; Ае. П. В. II, 703 ел; К ист. зв. III, 120). Хотя сказки прямо неговорят, во надо думать, что ремесло его не то, что у Вернидуба, оловен. Ломидрева или Валибука (бкиИ. а ОоЬв. 81оу. Роу. 87 ел.), а скор-Ве то, что у слов. М*сижел'Ьза ({Ь. 90), или того богатыря, за котораго выдает себя цыган или Балда в русс, сказках, когда заставляет думать зм'Ья или черта, что как сожмет в рук Б желЪзо, то из пего сок потечет (на самом д-Ьл-Ь он выжимает сыворотку из сыру). Может быть Щавидуб близок к Морозу-трЪскуну по в той роли, которую ему дают сказки (Ае. 1. е.), а в той, кото* рую мы видим в лЪсах: роли заставляющаго трЪщать дубы и выжимающаго из трЬщин сок, ибо: зчйвити (Чуб. хЬ. 383), т. е. зщавити сдавить; „девбня его розчавйчила (гЪ. 97), т. е. розщавичила, разможжила; ,,розщавити губу^ (я отмЪчаю по памяти), расквасить. Это посл'Ьднее знач. ведет к дальн'Ьйшбму родству слов темы щав-: *Су-ти (сунл;ти, соватв) =1=лвт. 8::аиН. У<овь. Сулица. Сблвжен1я^ кромЪ усовь^ общевзвЬотныя, во требуюиця некоторых поправок и,дополнен1Й. Так у М]кЬ Ьех. под сунжти первое значевхе е1^ипйегеу ^-е суив оружию и хттьу сунути копиям. Между Пм 1-е сунжти {сутщ сьп-!^ лить, сыпать ^) предполагает общеиндоевроп. су-у лит. зи (см. подЩавидуб), а 2-е имЪет с = лит. &х, санскр. 9= ^к. Таким же образом сближен1е совати (с=лит. зг) с скр. су 1пс1(;агеу гр. оебгсу^ М1к1. Ьех. е. у., Сиг!;.^ ошибочно.

Ілюстрації

Медіа

Мультфільми українсько... : Котигорошко (1970)

Цікаві факти

БУГОВА СКРИНЯ

КОТИ-ГОРОШОК, ВЕРНИГОРА І ЩАВИДУБ

Взяв торбу й булаву і пошов. Іде та йде. Судосився з чоловіком, а то був Вернигора; в в’юн був Коти-горошок. Пошли вони вже в двох – ідуть та йдуть. Судосились з чоловіком, а то був Щавидуб. Пошли всі разом;[1]

Українська казка КОТИГОРОШКО

Пішли. І так їм добре йти: де гора на дорозі,— Вернигора перекине; де ліс,— Вернидуб виверне; де річка,— Крутивус воду одверне. От зайшли вони в такий великий ліс,— коли бачать, аж у лісі стоїть хатка. Увійшли в хатку, — нікого нема. [2]

КАЗКОВІ ІМЕНА І НАЗВИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД: СЛОВ’ЯНО-НЕСЛОВ’ЯНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

УДК 398.21:81’255.4 М.А.Венгренівська Імена, які вказують на надзвичайні можливості персонажа – словосполучення, які складаються з двох основ: метафоризованого дієслова у другій особі однини наказового способу та іменника. Обидва компоненти в цілому виконують функцію імені та стають прізвиськами. В основному, це імена казкових богатирів: Верни-гора (Грызи-гора) – Brise-Montagne, Pousse-Montagnes; Крути-вус – Tourne-Moustaches; Вернидуб – Déracine-Chênes. Інші варіанти подібних імен: Верни-дуб, Щавидуб, Кривихаща, Ломи-ліс; Верни-гора; Переверни-гора, Розсунь-гора; Зачини-вода; Товчикамінь, Сучикамінь тощо [Новиков 1974, с. 146]. У перекладах казок А. Пурра [Пурра 1959], Р. Терещенко за аналогією пропонує: Випийрічка, Гонивітер, Гризигора, Слухало.

СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК

Прадавність української мови

Українські героїко-фантастичні казки дають прекрасну можливість відстежити прадавні початки українських корінних імен особових, яких у казках є предостатньо: Вернигора, Вертиземля, Вирвидуб, Ведмеже Вушко, Костій, Котигорошко, Красносвіт, Кривда, Крутивус, Ломидерево, Лукомор, Перчик, Морозко, Побиван, Правда, Скороход, Слухало, Телесик, Трьомсин, Чабанець, Щавидуб, Ох та ін.[3]

ФІЛЬМ ПРО БОГАТИРЯ КАРПАТ ІВАНА СИЛУ ЙДЕ ПО КРАЇНІ

[4]

Показові виступи відомих богатирів України

[5]

Богатир Назар Павлів потягнув понад 38 тонн

[ttp://news.if.ua/news/18163.html]

Ілюстрації

Українські богатирі

Українські богатирі перемогли європейських у Дніпропетровську

Четверо вітчизняних стронгменів обійшли найсильніших чоловіків Естонії, Литви, Фінляндії та Росії, - йдеться в сюжеті ТСН.19:30. Богатирі тягали 25-тонний бензовоз. Водієві тиснути на газ було суворо заборонено. Троє чоловіків голіруч протягнули вантажівку на відстань у 20 метрів швидше, ніж за 22 секунди. Цікаво, що власний результат їм не сподобався. Втім, європейська збірна залишається далеко позаду, бо чоловіки забарилися на цілих чотири секунди. Богатирі на швидкість бігали з мішками, металевими щитами, криницями та заввиграшки перекидали колеса від "БЕЛаза". Зауважимо, що кожне із них важить 360 кг. Стронгмени навіть жонглювали камʼяними кулями. Богатирі зізнаються, щоб легко вправлятися з надважкими речами, замало народитися міцним. Мовляв, люди стає сильною, а не народжується. Щоб вразити силою, перед змаганнями вони багато спали та зовсім мало їли, кажуть українські богатирі. Більше читайте тут: [6]

Наші спортсмени виграли чемпіонат богатирів Центральної Європи.

Українські стронгмени Костянтин Ільїн, Сергій Романчук та Сергій Топалов стали найсильнішими на чемпіонаті Центральної Європи серед команд богатирів - "Меморіалі Георгія Кірпи", - що відбувся у Львові минулого уїк-енду. Суперниками наших силачів були поляки, білоруси та словаки. У наших хлопців не виникло жодних проблем ні зі спортивним снарядом, ні з протягуванням пожежної машини. "Ми живемо в одному місті та постійно разом тренуємося, тому і розуміємо один одного з півслова", - поділився наш богатир Сергій Топалов з каналом "Зік". Від українців не відставала словацька команда, а ось білоруси спільної мови знайти не могли. Нагадаємо, що в червні у Дніпропетровську обрали найсильнішого чоловіка України. Ним став киянин Михайло Ковальчук. Більше читайте тут: [7]

Взяли кордон силою. Українські богатирі показали на що здатні. На кордоні із Польщею у Рава-Руській найсильніші люди влаштували богатирські ігри.

Першим до діла береться стронгмен Олег Скавиш. Цей силач може протягнути вагу до 300 кілограмів зубами. Далі спробувати власні сили пропонують і дітлахам. Щоправда, лише гуртом. За дітьми виходять їхні дещо старші колеги - найсильніші школярі України брати Пилип’яки. А наприкінці міцність своїх рук продемонстрував і рекордсмен України Володимир Рекша. Вважає, спорт спонукає дітей до здорового способу життя. А наступні богатирські ігри силачі планують влаштувати у львівських школах. Більше читайте тут:[8]

Українські богатирі на День Незалежності в Києві

Справжнє видовище влаштували українські богатирі на День Незалежності в Києві. Перед очима в сотень глядачів столичної Троєщини дужаки з федерації стронгменів намагалися встановити одразу 2 рекорди: підняти 120-кілограмову гантелю та зсунути з місця три автовози, завважки 68 тон. На свято незалежності найсильніші українці кинули виклик киянам. Будь-хто міг позмагатися з велетнями. Охочих виявилося чимало. Володимир зміг довести, що вправляється з гирею не гірше за богатирів. Більше читайте тут: [9]

БОГАТИРІ СТАРОДАВНЬОЇ УКРАЇНИ

Олександра КОПАЧ [10]

Реальные богатыри былых времен

Словарь мифических богатырей  [11]