Відмінності між версіями «Багатство»
(→Словник Бориса Грінченка) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Словник Бориса Грінченка== | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Багатство, -ва,''' ''с.'' Богатство. ''Бідность, багатство — єсть то божа воля.'' Мет. 71. ''Нащо мені багатство, нащо мені гроші?'' Чуб. V. 117. | '''Багатство, -ва,''' ''с.'' Богатство. ''Бідность, багатство — єсть то божа воля.'' Мет. 71. ''Нащо мені багатство, нащо мені гроші?'' Чуб. V. 117. | ||
| + | |||
| + | '''Багáтство''' — достатня кількість цінних фінансових чи матеріальних благ, які можна використати для транзакцій. В економічному розумінні — це чиста вартість матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Також може означати велику кількість чогось, багатоманітність (культурне багатство, духовне багатство). Етимологічно походить від індоєвропейського bhádaḥ — маєток, щастя. | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
Версія за 15:02, 11 червня 2021
Словник Бориса Грінченка
Багатство, -ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117.
Багáтство — достатня кількість цінних фінансових чи матеріальних благ, які можна використати для транзакцій. В економічному розумінні — це чиста вартість матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Також може означати велику кількість чогось, багатоманітність (культурне багатство, духовне багатство). Етимологічно походить від індоєвропейського bhádaḥ — маєток, щастя.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАГАТСТВО, а, сер.
1. Велике майно, цінності, гроші. Не той чоловік вбогий, що багатство стратив, а той, що не дбає ні об чім (Марко Вовчок, VI, 1956, 251); А звідки в мене те багатство візьметься, коли я день і ніч на панській землі роблю? (Юрій Яновський, I, 1954, 32); * Образно. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74); // Достаток усього, розкіш; протилежне бідність. Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Панас Мирний, I, 1949, 236); Жити в багатстві.
2. перев. мн. Сукупність матеріальних цінностей (про надра землі, тваринний і рослинний світ). Ще ж лежать під землею багатства (Павло Тичина, I, 1957, 164); В океанах і морях є великі багатства. Це насамперед різноманітні тварини і рослини (Фізична географія, 5, 1956, 59).
3. чого. Велика кількість, багатоманітність. Він.. захопився блиском та багатством європейської культури (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135); Багатство дієслівних синонімів, які письменник [М. Коцюбинський] часто вживає в новому значенні, допомагає передати глибокі людські переживання (Українська література, 9 клас, 1957, 232).
4. перен. Про щось дуже цінне, важливе, значне. Найбільше багатство — здоров'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 143); Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь.. І чабан береже його (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56).
Словник синонімів Полюги
БАГАТСТВО - (велика кількість чого-небудь) щедрість, пишність, пишнота; (про майно) маєтність, мн. капітали, мільйони; (зовнішньо) розкіш, гойність, помпезність.
Орфографічний словник української мови
Бага́тство - іменник середнього роду
Словник синонімів
БАГАТСТВО - <великий> достаток; (добро) майно, маєтність, скарб, капітал, поет. золото-срібло; (казкове) золоті гори, золоте дно.
Українсько-російський словник
БАГАТСТВО - богатство; состояние (собственность, имущество); (материальная обеспеченность) достаток; обилие; изобилие
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Аудіо
Кікабідзе В. - Мої роки - моє багатство
Українські прислів'я про гроші та багатство
- Або грай, або гроші вертай!
- Біда з грошима – біда і без грошей.
- Брат братом, сват сватом, а гроші – не рідня.
- Велика справа – гроші, а ще більше – правда!
- Віддай гроші руками, а ходи за ними ногами.
- Віра вірою, а бринза за гроші.
- Грошей – і кишеня не сходиться.
- Гроші відкривають всі двері.
- Гроші круглі: день і ніч котяться.
- Гроші маленькі, та велику справу роблять.
- Гроші хороші лічені, а діти виховані.
- Де гроші говорять, там правда мовчить.
- Де гроші говорять, там розум мовчить.
- Де качани копали, там і гроші пропали.
- Держи копієчку про чорний день.
- Де треба – свисни, та золотом блисни.
- Де не доглядиш оком, заплатиш гаманцем.
- Діла на копійку, а балачок на гривню.
- Договір дорожче за гроші.
- За гроші і біс молитву прочитає.
- За добре слово не платять грошей, а скажеш – усім приємно.
- За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
- За спрос грошей не беруть.
- За що продать, то продать, аби свіжа копійка!
- З грошима і в грязі чистий.
- I знов за рибу гроші.
- Кому так, кому п'ятак, а кому дарма.
- Копійка любить, щоб її рахували.
- Купив біду за свої гроші.
- Людина без грошей, як птах без крил.
- На копійку напився, а на рубель похвалився.
- Не женися за довгим рублем, і короткий втратиш.
- Почин дорожче грошей.
- Розум за гроші не купиш.
- Скупому душа дешевше гроша.
- Скупий і над копійкою трясеться.
- Слово старше, ніж гроші.
- Совісті менше – грошей більше.
- Той п'є, у кого гроші є.
- У кого гаманець товстий, у того розмова проста.
- У нього грошей, як у жаби пір'я.
- Хай і моя копійка не буде щербата.
- Хлопець і тепер червонець стоїть, а як боки намнуть, то і два дадуть.
