Відмінності між версіями «Вояк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980))
Рядок 5: Рядок 5:
  
 
===[http://sum.in.ua/s/vojak Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua/s/vojak Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''Вояк'''а, чол.
+
'''Вояк'''а, чол.
 
1. Той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн. Мітинг кінчився, лунає команда, вояки швидко збігають по дошках у вагони (Олесь Гончар, Новели, 1954, 50); Іванко вояк хоробрий, не злякається, якщо в дорозі мечем доведеться з лихими людьми розмовляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 176).
 
1. Той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн. Мітинг кінчився, лунає команда, вояки швидко збігають по дошках у вагони (Олесь Гончар, Новели, 1954, 50); Іванко вояк хоробрий, не злякається, якщо в дорозі мечем доведеться з лихими людьми розмовляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 176).
 
2. заст. Рядовий військовослужбовець в армії. Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець(Іван Франко, II, 1950, 277).
 
2. заст. Рядовий військовослужбовець в армії. Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець(Іван Франко, II, 1950, 277).

Версія за 22:30, 4 грудня 2013

Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Нп. Ум. Вояченько.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Вояка, чол. 1. Той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн. Мітинг кінчився, лунає команда, вояки швидко збігають по дошках у вагони (Олесь Гончар, Новели, 1954, 50); Іванко вояк хоробрий, не злякається, якщо в дорозі мечем доведеться з лихими людьми розмовляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 176). 2. заст. Рядовий військовослужбовець в армії. Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець(Іван Франко, II, 1950, 277).

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

Вояк

  • вояка, воїн, боєць, СОЛДАТ, армієць, ж. рубака, з. войовник, войовик, іст. дружинник; (найманий) найманець,(піший) піхотинець, (царський) жм. служба, служака, (хоробрий) лицар, витязь; вояченько; пор. ВІЙСЬКОВИК, СТРІЛЕЦЬ.
  • воин; рит. ратник
  • воя́к

іменник чоловічого роду, істота

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВОЯК , ВОЇН , ВОЯКА

       ВОЯК – ВОЇН – ВОЯКА 
       Вояк, -а. Той, хто воює з ворогом. Від ночі вояки в спілці з огневою сторожею лили воду на сю купу сіна(І.Франко); Прийшов розказ до війта, щоби доставив одного вояка (казка); І замовкли враз розмови, І спустилися чарки, І з палат, схилившись, вийшли Воєводи й вояки (О.Олесь); Богун з Нечаєм були невтомні. Вони з являлися в найнебезпечніших місцях і своїм прикладом підтримували вояків (О.Соколовський). 
       Воїн, -а. Те саме, що вояк. Дорожній пил, мости камінні Під ноги воїну лягли (Т.Масенко); Найкращі воїни – це вчорашні робітники (О. Гончар); Цю материнську планету ви, Кров’ю і потом напоєну, Дайте любити поетові, Дайте любити воїну! (М.Руденко). 
       Вояка, -и, ч. розм. 1. Те саме, що вояк. Бравий виявився він вояка (В.Логвиненко); Козак Мамай – мандрівний запорожець, вояка і гультяй, жартун і філософ (О.Ільченко). 2. Іронічно – поганенький солдат, хлопець, що наслідує воїна; забіяка. – Ех ти, вояко!.. – промовив він. – Запалу й завзяття багато, а сили й розуму мало.. Як же ти воюватимеш? (Л.Смілянський).

Ілюстрації

Вояк1.jpg Вояк2.jpg Вояк3.jpg Вояк4.jpg Вояк7.jpg

Медіа



Песни и Музыка Нашего Военного Кино / к.ф. Офицеры

Див. також

[Цікаве про козаків] Історії про козаків часто оповиті містикою і легендами, однак до наших днів дійшли й цілком правдиві цікаві факти про козаків.

Житло козаків було досить примітивним, жили вони в куренях – хатинах з очерету. Головував у курені отаман. Усі козаки, що жили в одному курені харчувалися разом. Козаки не були примхливими в їжі, тож цілком задовольнялися кашею приготованою з борошна, води та солі – ця страва називалася саламаха. Іншою повсякденною стравою для козаків була тетеря – суміш борошна, крупи та проса, до якої додавали слабеньке пиво або рибну юшку.

Козаки були по-справжньому волелюбним народом, однак усю свою свободу вони використовували для того щоб жити у неробстві, пиятиці та гуляннях. Тому козаки часто нападали на прикордонні польські та татарські села і містечка. Вони їх грабували, а все награбована за кілька днів прогулювали і пропивали.

Однак у такого розпусного життя була й інша сторона – козаки були неперевершеними воїнами. Кожен козак мав рушницю, алебарду і шаблю. Козаки були безстрашними і демонстрували у військових діях неабиякий розум та хитрість. Вони вміли непомітно підкрадатися і атакували ворога зненацька.

Збереглися цікаві факти про козаків, в яких розповідається про дивний козацький човен, який був прообразом … сучасного підводного човна! Він мав два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. Коли козаки наближались до ворога баласт викидався, човен несподівано піднімався на поверхню води, а козаки з’являлися ніби з морського дна. Ось такий цікавий факт про козаків!

Про походи козаків на татар складались пісні та легенди і сьогодні вже важко сказати що є правдою, а що – вигадкою. Ними можна захоплюватись, їх можна зневажати, але факти про козаків говорять самі за себе – запорізькі козаки були по-справжньому вільними людьми і робили зі своєю волею все що хотіли!

Джерела та література

Зовнішні посилання