Відмінності між версіями «Вояк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
(Ілюстрації)
Рядок 19: Рядок 19:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вояк3.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вояк3.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вояк4.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вояк4.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вояк7.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|dqCA-s91TUU}}
 
{{#ev:youtube|dqCA-s91TUU}}

Версія за 20:58, 4 грудня 2013

Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Нп. Ум. Вояченько.

Сучасні словники

Вояк, а, чол.

1. Той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн. Мітинг кінчився, лунає команда, вояки швидко збігають по дошках у вагони (Олесь Гончар, Новели, 1954, 50); Іванко вояк хоробрий, не злякається, якщо в дорозі мечем доведеться з лихими людьми розмовляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 176).

2. заст. Рядовий військовослужбовець в армії. Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (Іван Франко, II, 1950, 277).

Вояк (військовик / учасник боїв, воєн), боєць, вояка, воячисько, воячня збірн., звитяжець уроч.; рубака (той, хто майстерно володіє холодною зброєю); бойовик (учасник якої-н. бойового загону)

— Пор. солдат

Ілюстрації

Вояк1.jpg Вояк2.jpg Вояк3.jpg Вояк4.jpg Вояк7.jpg

Медіа



Песни и Музыка Нашего Военного Кино / к.ф. Офицеры

Див. також

[Цікаве про козаків] Історії про козаків часто оповиті містикою і легендами, однак до наших днів дійшли й цілком правдиві цікаві факти про козаків.

Житло козаків було досить примітивним, жили вони в куренях – хатинах з очерету. Головував у курені отаман. Усі козаки, що жили в одному курені харчувалися разом. Козаки не були примхливими в їжі, тож цілком задовольнялися кашею приготованою з борошна, води та солі – ця страва називалася саламаха. Іншою повсякденною стравою для козаків була тетеря – суміш борошна, крупи та проса, до якої додавали слабеньке пиво або рибну юшку.

Козаки були по-справжньому волелюбним народом, однак усю свою свободу вони використовували для того щоб жити у неробстві, пиятиці та гуляннях. Тому козаки часто нападали на прикордонні польські та татарські села і містечка. Вони їх грабували, а все награбована за кілька днів прогулювали і пропивали.

Однак у такого розпусного життя була й інша сторона – козаки були неперевершеними воїнами. Кожен козак мав рушницю, алебарду і шаблю. Козаки були безстрашними і демонстрували у військових діях неабиякий розум та хитрість. Вони вміли непомітно підкрадатися і атакували ворога зненацька.

Збереглися цікаві факти про козаків, в яких розповідається про дивний козацький човен, який був прообразом … сучасного підводного човна! Він мав два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. Коли козаки наближались до ворога баласт викидався, човен несподівано піднімався на поверхню води, а козаки з’являлися ніби з морського дна. Ось такий цікавий факт про козаків!

Про походи козаків на татар складались пісні та легенди і сьогодні вже важко сказати що є правдою, а що – вигадкою. Ними можна захоплюватись, їх можна зневажати, але факти про козаків говорять самі за себе – запорізькі козаки були по-справжньому вільними людьми і робили зі своєю волею все що хотіли!

Джерела та література

Зовнішні посилання