Відмінності між версіями «Жук»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Елена (обговорення • внесок) (→Медіа) |
Елена (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
===[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']=== | ===[http://sum.in.ua/s/Zhuk ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.'']=== | ||
<br /> | <br /> | ||
| − | '''ЖУ̀К,''' а, чол. | + | '''ЖУ̀К,''' а, чол. |
<br /> | <br /> | ||
'''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); <br /> | '''1.''' Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків ([http://library.org.ua/?p=67 ''Панас Мирний, I, 1954, 318]''); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі ([http://www.ukrlit.vn.ua/biography/kopilenko.html ''Олександр Копиленко''], [http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/KOPILENKO/izzbirkijakvonipojivaytII.txt ''Як вони..], 1961, 32''); <br /> | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
'[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками.<br /> | '[http://www.youtube.com/watch?v=BqBCwxnIsoA 'Жук-гнойови́к]'' — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками.<br /> | ||
*'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227'');<br /> | *'''У порівняннях.''' Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик ''(Юрій Бедзик, Полки.,1959,227'');<br /> | ||
| − | ''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142'');<br /> | + | ''[http://www.youtube.com/watch?v=Iri0dmUQdGQ Жук-рогач]'' — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі ''(Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142'');<br /> |
| − | + | ||
*'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); <br /> | *'''У порівняннях.''' Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 ''Юрій Збанацький, Між .. людьми], 1955, 18''); <br /> | ||
''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). <br /> | ''[http://www.youtube.com/watch?v=D5NII5XRgtM Колорадський (картопляний) жук'] — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном ([http://www.tomat.kiev.ua/kartoplja/zahist-roslin-vid-shkidnikiv-i-hvorob.html ''Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43]''). <br /> | ||
| Рядок 27: | Рядок 26: | ||
<br /> | <br /> | ||
'''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322''). | '''2.''' Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе ''(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56)''; Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків ''(Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322''). | ||
| − | <br/><hr | + | <br/><hr> |
| − | + | ||
===''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208''.=== | ===''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208''.=== | ||
<br /> | <br /> | ||
| Рядок 34: | Рядок 32: | ||
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667. | Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667. | ||
<br/> | <br/> | ||
| − | <br/><hr> | + | <br/><hr> |
| − | + | ||
==Вірші== | ==Вірші== | ||
<br /> | <br /> | ||
| Рядок 46: | Рядок 43: | ||
| Жив собі жук,<br /><br /> На ім'я короїд.<br /><br /> Що в короїда<br /><br /> Було на обід?<br /><br /> Жадібно гриз він<br /><br />Зеленого дуба.<br /><br />Ним і обідав.<br /><br />Мило та любо.<br /><br />Дуб на сніданки<br /><br />І дуб на вечері.<br /><br />Мало і мало<br /><br />Було ненажері!<br /><br />Гриз гілочки,<br /><br />Виїдав серцевину,<br /><br />Міг хоч кого<br /><br />Довести до загину.<br /><br />В тата вдались<br /><br />Короїдові дочки:<br /><br />Гризли із смаком<br /><br />Маленькі дубочки.<br /><br />А поблизу<br /><br />Короїдова тітка<br /><br />Кволу сосонку<br /><br />Хрумала швидко.<br /><br />Кожен точив<br /><br />І лякався сусіда:<br /><br />«Нащо дивитися,<br /><br />Хто як обіда?»<br /><br />Жук-ненажера<br /><br />І весь його рід<br /><br />Дуже боялися<br /><br />Вийти на світ!<br /> || Плакала гірко<br /><br />В лісі кисличка:<br /><br />«Ще ж не стара я!<br /><br />Ще невеличка!<br /><br />Чом же у мене<br /><br />Листячка мало?<br /><br />Віти марніють,<br /><br />Яблук не стало?<br /><br />Щось мене точить,<br /><br />їсть без упину.<br /><br />Жити так хочу,<br /><br />А, мабуть, загину!»<br /><br />Скаржились сосни<br /><br />Могутнього роду:<br /><br />«Краще одразу<br /><br />З мосту та в воду!<br /><br />Сушить нам серце<br /><br />Некликаний гість —<br /><br />Стовбур високий<br /><br />Поїдом їсть!»<br /><br />Тільки промовчав<br /><br />Дуб-лісовик.<br /><br />Скаржитись в горі<br /><br />Він ще не звик!<br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /> || Та лісники<br /><br />Додивилися впору<br /><br />Листя засохле,<br /><br />Дірявую кору.<br /><br />Дуби темнозорі.<br /><br />«В них короїди,<br /><br />Тому вони хворі!»<br /><br />Бачать: на соснах<br /><br />Хвоя змертвіла.<br /><br />«Теж у них,— кажуть,—<br /><br />Нечисть насіла!<br /><br />Ось ми їй зараз<br /><br />Пропишемо ліки!<br /><br />Стежку до бору<br /><br />Забуде навіки!»<br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /> || Шелестом<br /><br />Тишу сполохавши ранню,<br /><br />Дятли летять<br /><br />Помагать лікуванню.<br /><br />Вітром гайнули,<br /><br />Аж свиснули крила,<br /><br />Хто їх побачив —<br /><br />В очах зарябіло!<br /><br />В діри на соснах<br /><br />Засунули носа,<br /><br />Яблуньку бідну<br /><br />Оглянули скоса.<br /><br />І, добиваючись<br /><br />В трухлі куточки,<br /><br />Застукотіли<br /><br />Дзьоби-молоточки!<br /><br />Цюкають дятли,<br /><br />Аж сиплеться порох!<br /><br />«Ось як ми,— кажуть,—<br /><br />Лікуємо хворих!»<br /><br />Повитягали<br /><br />З нір короїдів,<br /><br />Родичів їхніх<br /><br />Та їхніх сусідів.<br /><br />Щоб у спокої<br /><br />Шуміла діброва,<br /><br />Щоб розросталася<br /><br />Дужа й здорова.<br /><br />Будуть дерева<br /><br />Здійматися в небо.<br /><br />Знищили злодіїв —<br /><br />Так їм і треба!<br /><br /> | | Жив собі жук,<br /><br /> На ім'я короїд.<br /><br /> Що в короїда<br /><br /> Було на обід?<br /><br /> Жадібно гриз він<br /><br />Зеленого дуба.<br /><br />Ним і обідав.<br /><br />Мило та любо.<br /><br />Дуб на сніданки<br /><br />І дуб на вечері.<br /><br />Мало і мало<br /><br />Було ненажері!<br /><br />Гриз гілочки,<br /><br />Виїдав серцевину,<br /><br />Міг хоч кого<br /><br />Довести до загину.<br /><br />В тата вдались<br /><br />Короїдові дочки:<br /><br />Гризли із смаком<br /><br />Маленькі дубочки.<br /><br />А поблизу<br /><br />Короїдова тітка<br /><br />Кволу сосонку<br /><br />Хрумала швидко.<br /><br />Кожен точив<br /><br />І лякався сусіда:<br /><br />«Нащо дивитися,<br /><br />Хто як обіда?»<br /><br />Жук-ненажера<br /><br />І весь його рід<br /><br />Дуже боялися<br /><br />Вийти на світ!<br /> || Плакала гірко<br /><br />В лісі кисличка:<br /><br />«Ще ж не стара я!<br /><br />Ще невеличка!<br /><br />Чом же у мене<br /><br />Листячка мало?<br /><br />Віти марніють,<br /><br />Яблук не стало?<br /><br />Щось мене точить,<br /><br />їсть без упину.<br /><br />Жити так хочу,<br /><br />А, мабуть, загину!»<br /><br />Скаржились сосни<br /><br />Могутнього роду:<br /><br />«Краще одразу<br /><br />З мосту та в воду!<br /><br />Сушить нам серце<br /><br />Некликаний гість —<br /><br />Стовбур високий<br /><br />Поїдом їсть!»<br /><br />Тільки промовчав<br /><br />Дуб-лісовик.<br /><br />Скаржитись в горі<br /><br />Він ще не звик!<br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /> || Та лісники<br /><br />Додивилися впору<br /><br />Листя засохле,<br /><br />Дірявую кору.<br /><br />Дуби темнозорі.<br /><br />«В них короїди,<br /><br />Тому вони хворі!»<br /><br />Бачать: на соснах<br /><br />Хвоя змертвіла.<br /><br />«Теж у них,— кажуть,—<br /><br />Нечисть насіла!<br /><br />Ось ми їй зараз<br /><br />Пропишемо ліки!<br /><br />Стежку до бору<br /><br />Забуде навіки!»<br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /> || Шелестом<br /><br />Тишу сполохавши ранню,<br /><br />Дятли летять<br /><br />Помагать лікуванню.<br /><br />Вітром гайнули,<br /><br />Аж свиснули крила,<br /><br />Хто їх побачив —<br /><br />В очах зарябіло!<br /><br />В діри на соснах<br /><br />Засунули носа,<br /><br />Яблуньку бідну<br /><br />Оглянули скоса.<br /><br />І, добиваючись<br /><br />В трухлі куточки,<br /><br />Застукотіли<br /><br />Дзьоби-молоточки!<br /><br />Цюкають дятли,<br /><br />Аж сиплеться порох!<br /><br />«Ось як ми,— кажуть,—<br /><br />Лікуємо хворих!»<br /><br />Повитягали<br /><br />З нір короїдів,<br /><br />Родичів їхніх<br /><br />Та їхніх сусідів.<br /><br />Щоб у спокої<br /><br />Шуміла діброва,<br /><br />Щоб розросталася<br /><br />Дужа й здорова.<br /><br />Будуть дерева<br /><br />Здійматися в небо.<br /><br />Знищили злодіїв —<br /><br />Так їм і треба!<br /><br /> | ||
|} | |} | ||
| − | ''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія | + | ''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]'' |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:29, 3 грудня 2013
Жук, -ка, м. 1) Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 1.1 Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.
- 1.2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
- 1.3 Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
- 2 Вірші
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Див. також
- 6 Джерела та література
- 7 Зовнішні посилання
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.
ЖУК, -ка, м.
- Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
- Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
ЖУ̀К, а, чол.
1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Панас Мирний, I, 1954, 318); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 32);
- У порівняннях. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Леся Українка, III, 1952, 669); Гудуть заводи, як жуки (Володимир Сосюра, II, 1958, 381).
Жук-водолюб — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (Олесь Донченко, IV, 1957, 262);
''Жук-гнойови́к — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками.
- У порівняннях. Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Юрій Бедзик, Полки.,1959,227);
Жук-рогач — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142);
- У порівняннях. Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом (Юрій Збанацький, Між .. людьми, 1955, 18);
Колорадський (картопляний) жук' — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43).
Жуки в голові у кого — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62);
Пустити жука — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... (Яків Качура, II, 1958, 48).
2. Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56); Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322).
Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
ЖУ̀К, [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
Вірші
| Про жука | |||
|---|---|---|---|
| І | ІІ | ІІІ | |
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! |
Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! |
Та лісники Додивилися впору Листя засохле, Дірявую кору. Дуби темнозорі. «В них короїди, Тому вони хворі!» Бачать: на соснах Хвоя змертвіла. «Теж у них,— кажуть,— Нечисть насіла! Ось ми їй зараз Пропишемо ліки! Стежку до бору Забуде навіки!» |
Шелестом Тишу сполохавши ранню, Дятли летять Помагать лікуванню. Вітром гайнули, Аж свиснули крила, Хто їх побачив — В очах зарябіло! В діри на соснах Засунули носа, Яблуньку бідну Оглянули скоса. І, добиваючись В трухлі куточки, Застукотіли Дзьоби-молоточки! Цюкають дятли, Аж сиплеться порох! «Ось як ми,— кажуть,— Лікуємо хворих!» Повитягали З нір короїдів, Родичів їхніх Та їхніх сусідів. Щоб у спокої Шуміла діброва, Щоб розросталася Дужа й здорова. Будуть дерева Здійматися в небо. Знищили злодіїв — Так їм і треба! |
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
- Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 32
- Жук-водолюб
- Олесь Донченко
- Жук-гнойови́к
- Жук-рогач
- Юрій Збанацький, Між .. людьми
- M.Колорадський (картопляний) жук
- Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43
- Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62
- Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
- Марія Пригара
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
