Відмінності між версіями «Бабочка»

Поточна версія на 10:35, 3 грудня 2013

Словник Грінченка

Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.

Сучасні словники

Лускокри́лі, або метелики, молі (Lepidóptera Linnaeus, 1758 від дав.-гр. λεπίς, λεπίδος — луска та πτερόν — крило) — ряд комах з повним метаморфозом. Виник, вірогідно, в середині мезозою, достовірні викопні рештки ряду відомі з юрського періоду. Найбільш характерна особливість представників ряду — це наявність густого покриву хітинових лусочок (сплощених волосків) на крилах (при цьому лусочки розташовані як на жилках, так і на крилової пластинці між ними). Для більшості видів має спеціалізований сисний ротовий апарат з хоботком, утвореним подовженими лопатями нижньої щелепи.

Розвиток з повним перетворенням: є стадії яйця, личинки (званої гусеницею), лялечки та імаго. Личинка червоподібна, характеризується недорозвиненими черевними ногами, потужно склеротізованнимі покривами голови, гризучим ротовим апаратом і парними залозами, виділення з яких, при контакті з повітрям, утворюють шовкову нитку.

Надзвичайна різноманітність форм метеликів є їх вражаючою особливістю. В даний час вони є одним з найбільш багатих видами рядів комах: налічується більш ніж 158 тисяч видів. Представники ряду поширені на всіх континентах, за винятком Антарктиди.

Наука, що вивчає метеликів, називається лепідоптерологія.

Етимологія назви

Латинська назва ряду «Lepidoptera» походить від дав.-гр. λεπίς, рід. п. λεπίδος — луска і πτερόν — крило.

Свою назву «лускокрилі» представники ряду отримали у зв'язку з тим, що їх крила вкриті лусочками, що представляють собою видозмінені щетинки.

Загальновживана українська назва представників даного ряду — «метелики» сходить до прасл. * motyl'ь (пор. чеськ. motýl, пол. motyl «метелик»), яке є похідним від * mesti, * motati sę «кружляти, рухатися ривками» через особливості польоту цих комах.

Назва «міль» походить від прасл. * molь, яке, за однією версією, є похідним від * melti «молоти» (тоді етимологічне значення слова — «дробляща (шкідлива) комаха»), за іншою, пов'язано з дав.-гр. μῆλον «дрібну худобу», ірл. míl «тварина» (з етимологічним значенням «дрібна тварина»).

Загальновживане російська назва — «бабочка» сходить до прасл. * bab'ka (< * baba) «стара, бабка» і уявлення про цих комах, як про души померлих[4]. І донині в багатьох селах і деревнях Росії їх називають «бабуля», «бабуся», «бабучка», «Бабурка», «баба».

Англійська назва «butterfly»- дослівно «масляна муха» виникла з середньовічного повір'я, що в образі метеликів ховаються ельфи які прилітають красти молоко та вершкове масло (англ. butter). Існує також версія, що таку назву вони отримали через свої екскременти, схожі за кольором на вершкове масло.

Чисельність видів

Лускокрилі належать до одного з найчисленніших за кількістю видів ряду комах. Станом на серпень 2013 року відомо 158 570 видів, включаючи 147 вимерлих видів[16]. Припускають, що до 100 000 видів залишаються все ще не відомими науці. Таким чином, загальна кількість існуючих на планеті видів лускокрилих може бути оцінена приблизно в 200 000[15][17] — 225 000 видів.

Будова тіла

Тіло лускокрилих видовжене, на ньому найбільше помітні вкриті лусками і волосками крила — придатки грудей.

Голова несе пару антен, які мають різноманітну будову: ниткуваті, булавчасті, веретенисті, пильчасті, гребінчасті та інші. Ротовий апарат завжди сисного типу. Між парою губних полапків знаходиться згорнутий у спіраль хоботок, що складається з двох видозміненних видовженних максил, що мають на внутрішній поверхні жолобки. Іноді ротові частини редуковані. По боках голови знаходяться фасеткові очі, часто добре розвинені.

До грудей кріпляться ноги ходильного типу. У деяких видів (сонцевики) перша пара ніг недорозвинена і не виконує функції ходіння.

Крила часто великі, вкриті подібно до черепиці лусками, що надають крилу забарвлення. Луски містять пігменти різного кольору, що дозволяють їм утворювати малюнок, іноді досить складний. На крилах метеликів розрізняють такі елементи візерунку як крапки, штрихи, стрічки, перепаски, прості або очкуваті плями тощо. Також деякі метелики мають оптичне забарвлення, викликане особливою формою поверхні лусок, яка специфічно відбиває світло (дисперсія і створює блакитно-фіолетовий відблиск, а у деяких видів також і в ультрафіолетовому спектрі. Крила самців іноді вкриті особливими лусками андроконіями, які поєднані із залозами, що секретують характерні для певного виду пахучі речовини (іноді їх може відчувати і людина). Такі луски можуть бути розташовані по всьому крилу чи зібрані в андроконіальні плями і допомагають у розпізнаванні самицями самців. У самиць деяких видів крила не розвиваються.

Черевце метеликів видовжене, вкрите лусками, що іноді утворюють візерунок, у самиць часто потовщене. Складається з десяти сегментів, останні 2 сегменти у самців і 3 у самиць перетворені на зовнішні статеві органи.

Біологічна роль та значення в народному господарстві

Більшість видів лускокрилих на стадії імаго живиться нектаром квітів, і тому є важливими запильниками багатьох видів рослин. Гусениці живляться переважно листям рослин, і, розвиваючись у великій кількості, можуть нерідко викликати загибель рослин (навіть дерев), або призводять до того, що рослина не здатна утворити насіння. Це часто завдає великих збитків сільському та лісовому господарству. Дане явище характерне тільки для деяких видів метеликів, наприклад біланів, совок.

На стадії гусениці, переважна більшість видів лускокрилих живляться рослинами, що не мають сільськогосподарського значення. Деякі з цих метеликів живляться дуже обмеженою кількістю видів рослин олігофагія. Наприклад, поліксена (метелик) (Zerynthia polyxena) живиться лише 4 видами рослин роду Aristolochia (хвильовик). Через зменшення біорізноманіття навколишнього середовища та руйнування природних біотопів, багато видів метеликів в Україні знаходяться під загрозою зникнення. Тому у екології вважається, що наявність багатьох видів лускокрилих в певній місцевості свідчить про її «екологічне здоров'я» (так звана біоіндикація).

Лускокрилі посідають важливе місце в кругообігу речовин у природі, оскільки вони живляться рослинною їжею, а самі є кормовою базою для багатьох видів хижаків, особливо птахів, та паразитів.

Декілька видів шовкопрядів вирощуються в штучних умовах заради отримання шовку.

Багато видів метеликів, особливо тропічних, є об'єктами колекціонування, а часто і дизайну.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

http://punsh.at.ua/publ/novosti/pritcha_o_babochke_quot_rozhdenie_babochki_quot_video/5-1-0-84

Джерела та література

Этимологический словарь славянских языков. — Наука, 1993. — Т. 18.

Этимологический словарь славянских языков. — М.: Наука, 1994. — Т. 20.

Этимологический словарь славянских языков. — М.: Наука, 1992. — Т. 19.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс, 1964—1973. — Т. 1.

Этимологический словарь славянских языков. — М.: Наука, 1974. — Т. 1.

Шарман Эпт Рассел Роман с бабочками. Как человек влюбился в насекомое. — М.: Колибри, 2005.

Зовнішні посилання

• «Метелики Крима — фотогалерея»
• «Метелики Европи»
• «Лускокрилі (Macrolepidoptera) Палеарктики: спостереження, пошук і утримання гусені»