Відмінності між версіями «Журавель»
К317 (обговорення • внесок) (→Медіа) |
Елена (обговорення • внесок) (→Див. також) |
||
Рядок 114: | Рядок 114: | ||
{{#ev:youtube|FwbJu_FxN4k}} | {{#ev:youtube|FwbJu_FxN4k}} | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | *цей птах став національним символом багатьох країн, а її гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній;<br /> | ||
+ | *трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;<br /> | ||
+ | *за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;<br /> | ||
+ | *журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель (Grus leucogeranus) прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;<br /> | ||
+ | *найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель (Grus fmericana). У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;<br /> | ||
+ | *навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння.<br /> | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 09:43, 3 грудня 2013
Журавель, -вля, м. 1) Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув. Журавлище, журавлюка.
Сучасні словники
ЖУРАВЕЛЬ, -вля, м.
- Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.
- Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.
- Грудныя внутренности.
- Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув.Журавлище, журавлюка.
Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273.
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.
ЖУРАВЕЛЬ журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.
- Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. Курликають журавлі; Ж. у небі (перен.: що.-н. недосяжне).
- Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. Скрипів не змазаний ж.
- Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. Скакати журавля. // зменш.-пестл. журавлик, а, ч. (до 1 знач.). // збільш журавлище, а, ч. // журавлиха, и, дав. і місц. в. сі і журавлиця, і ор.в. ею і нар.-поет. журавка, и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. журавочка, и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. журавлиний і журавлевий, а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)
Відмінок | Однина |
---|---|
Називний | журавель |
Родовий | журавля |
Давальний | журавлю (-еві) |
Знахідний | журавля |
Орудний | журавлем |
Місцевий | на/у журавлі |
Кличний | журавле |
Похідні:
журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
- цей птах став національним символом багатьох країн, а її гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній;
- трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;
- за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;
- журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель (Grus leucogeranus) прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;
- найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель (Grus fmericana). У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;
- навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння.
Див. також
Українська народна пісня "Був собі журавель"
Українська дитяча пісня "Облітав журавель"
Пісня А. Матвійчука "Мандрівний журавель"
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1.
- Куньч, З.Й. Універсальний словник української мови. – Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273.
- Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985. - 570 с. - С. 210.
- Великий тлумачний словник сучасної українскої мови / Кер. вид. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. - К. : Дніпро, 2009. –1332 с. - С.291.
- Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.