Відмінності між версіями «Вишня»

Версія за 21:23, 1 грудня 2013

Вишня, -ні, ж. Высота. Лебед. у.

Ви́шня, -ні, ж. Вишня (плодъ и дерево), Prunus cerasus. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 63. Ум. Ви́шенька.

Сучасні словники

Вишня. Академічний тлумачний словник

ВИШНЯ, і, жін.

1. Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Під вишнею розлогою струмочок гомонить (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 14); * У порівняннях. — З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266).
2. Соковита темно-червона (рідше ясно-червона) ягода з кісточкою — плід цього дерева (куща). Лунали окрики перекупців, що продавали.. вишні і морелі (Іван Франко, II, 1950, 322); Вишні були але чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 144).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Вишня — за віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала тощо. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки.

Джерела та література

Зовнішні посилання