Відмінності між версіями «Обіймати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980))
 
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Об]]
 
[[Категорія:Об]]
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/obijmy Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
+
===[http://sum.in.ua/s/obijmaty Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
  
ОБІЙМИ, і в, мн. Рух або положення рук, при якому обіймають або готуються обійняти кого-небудь. Я тихо сиджу, мене люба. Кохана в обіймах держить (Леся Українка, IV, 1954, 96); Політрук схопив у обійми Одинцова і міцно поцілував його в губи (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 278);  * Образно. Я розповів про щойно баченого білявого юнака в обіймах кістлявої смерті (Петро Панч, В дорозі, 1959, 207); Висока гора мліла в обіймах місяця (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 35).  
+
ОБІЙМАТИ, аю, агш, недок., ОБІЙНЯТИ, обійму, обіймеш, док., перех. і без додатка.
Приймати (прийняти, зустрічати, зустріти і т. ін.) з розкритими обіймами кого дуже привітно, гостинно приймати, зустрічати і т. ін. кого-небудь. Та дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розкритими обіймами (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 387); Коли вузькотілий нащадок ерцгерцога Карла Стефана з румунського полону вдруге потрапив на Україну, головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (Михайло Стельмах, II, 1962, 47); Розкривати (розкрити) обійми: а) розводити руки, маючи намір обняти кого-небудь. Батько радісно всміхнувся і розкрив обійми (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 57); б) тепло, приязно зустрічати кого-небудь. Ти вернулась, пришила, наче з дальніх країв, мов я холодного царства Валгали. І назустріч тобі я обійми розкрив, — в серці тихо і сонячно стало (Володимир Сосюра, II, 1958, 97).
+
 
 +
1. Обхоплювати кого-небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. І вже обіймає [мати] його й до серця пригортає (Марко Вовчок, I, 1955, 347); Це була дійсність — Лаврін.. обіймав її і шепотів ласкаві.. слова (Олесь Донченко, III, 1956, 120); Він сирота, — хто без мене його привітав? Хто про долю, про недолю, Як я. розпитає? Хто обійме, як я, його? (Тарас Шевченко, I, 1963, 127);
 +
// Обхоплювати руками чи рукою що-небудь». Сидячи на землі, .. вона обіймала свої коліна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314); Він обіймає стовбур старої груші, припадає обличчям до шорсткої порепаної кори (Юрій Смолич, II, 1958, 57); Червоноармійці сиділи на гачку, обійнявши гвинтівки (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 32).  
 +
Обіймати (обійняти) оком (очима, поглядом, зором і т. ін.) — пильно, уважно дивитися на кого-, що-небудь. Прокіп обіймав оком Гафійку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41); І кожного [бійця] обіймає [Воронцов] теплим поглядом, і кожним гордиться (Олесь Гончар, III, 1959, 460).
 +
 
 +
2. перен. Поширюючись, огортати, обволікати, охоплювати і т. ін. кого-, що-небудь (про полум'я, світло, темряву і т. ін.). Плентавсь я тихою ходою берегом річки, не помічаючи навіть, як чорна хмара обіймала крайнебо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177); Кошлата темрява владно сунула з лісової хащі, обіймала чорними рукавами стовбури вікових ялин і сосен (Олесь Донченко, II, 1956, 7);
 +
//  безос. Клуню вже всю геть обійняло полум'ям (Андрій Головко, І, 1957, 348).
 +
 
 +
3. перен. Оволодівати ким-, чим-небудь; повністю захоплювати, полонити когось, щось (про почуття, враження і т. ін.). Нікого й нічого не знаю, і сум, і неспокій мене обіймає (Марко Вовчок, I, 1955, 7); То він ходив зажурений, то раптом його обіймала злість на неї (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 408); Страх обійняв Женю знову: невже ні від кисню, ні від камфори цьому небораці не полегшає? (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 167).
 +
 
 +
4. перен. Мати в своєму складі. Ця країна [Нідерланди], яка обіймала сучасну Бельгію, частину північної Франції, Люксембург і Голландію, була густо заселена (Історія середніх віків, 1955, 180); Знову серед козаків пішли чутки, що буде складатися реєстр. Хто оповідав, що число реєстровців обійматиме шістдесят тисяч.., а хто твердив, що всього двадцять тисяч (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 606);  
 +
//  Включати в сферу своєї уваги, діяльності, в коло своїх інтересів і т. ін. Епоха тому й називається епохою, що вона обіймає суму різноманітних явищ і воєн.. (Ленін, 30, 1972, 83);
 +
//  Сприймати повністю зміст, суть чого-небудь; розуміти, усвідомлювати. Де вже бездольцям тим відрізняти: Ворог ти клятий чи друг... Треба б поперед нам- обійняти Ціну народних послуг! (Павло Грабовський, I, 1959, 98); А в хлопчини серце невситиме, Повен розум чистої жаги, Все ж то хоче знати, обійняти... (Максим Рильський, III, 1961, 20); Обійме, [Ленін] Промінням розуму простори світу (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 7).
 +
 
 +
5. Тісно облягати, огортати (про одяг). Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 238);
 +
//  Оточувати, огинати. Обіймає та Яйла берег південний кримський, не пускає на його холодів та вітрів із півночі (Остап Вишня, I, 1956, 167); Фруктовий садок обіймав палац з півночі (Юрій Смолич, I, 1958, 89);  * Образно. З лівого боку від моря знову заревли ворожі гармати, і той нестерпний гуркіт покотився по всій лінії фронту, обіймаючи вогненною підковою гірські підступи до Севастополя (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 369);
 +
//  Покривати собою. Він [плющ] обіймає, Боронить від негоди стіну голу (Леся Українка, I, 1951, 208).
 +
 
 +
6. Посідати, займати (посаду і т. ін.). Керівні посади теж майже скрізь обіймає вона молодь (Яків Баш, На берегах.., 1962, 42); Павло закінчив сільськогосподарський інститут, працював.. в облвиконкомі, де обіймав не малу посаду (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 11).
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 505.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Поточна версія на 20:36, 1 грудня 2013

Обійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. обня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Шевч. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала. Лукаш. 238. 2) Охватывать, охватить. Страх обняв його. Єв. Л. І. 12. Журба обняла. Чуб. V. 154. Стала їх темна нічка обіймати. АД. І. 118. 3) О водѣ: заливать, залить. Уже лужкибережки вода й обняла. КС. 1883. II. 378.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБІЙМАТИ, аю, агш, недок., ОБІЙНЯТИ, обійму, обіймеш, док., перех. і без додатка.

1. Обхоплювати кого-небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. І вже обіймає [мати] його й до серця пригортає (Марко Вовчок, I, 1955, 347); Це була дійсність — Лаврін.. обіймав її і шепотів ласкаві.. слова (Олесь Донченко, III, 1956, 120); Він сирота, — хто без мене його привітав? Хто про долю, про недолю, Як я. розпитає? Хто обійме, як я, його? (Тарас Шевченко, I, 1963, 127); // Обхоплювати руками чи рукою що-небудь». Сидячи на землі, .. вона обіймала свої коліна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314); Він обіймає стовбур старої груші, припадає обличчям до шорсткої порепаної кори (Юрій Смолич, II, 1958, 57); Червоноармійці сиділи на гачку, обійнявши гвинтівки (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 32). ♦ Обіймати (обійняти) оком (очима, поглядом, зором і т. ін.) — пильно, уважно дивитися на кого-, що-небудь. Прокіп обіймав оком Гафійку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41); І кожного [бійця] обіймає [Воронцов] теплим поглядом, і кожним гордиться (Олесь Гончар, III, 1959, 460).

2. перен. Поширюючись, огортати, обволікати, охоплювати і т. ін. кого-, що-небудь (про полум'я, світло, темряву і т. ін.). Плентавсь я тихою ходою берегом річки, не помічаючи навіть, як чорна хмара обіймала крайнебо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177); Кошлата темрява владно сунула з лісової хащі, обіймала чорними рукавами стовбури вікових ялин і сосен (Олесь Донченко, II, 1956, 7); // безос. Клуню вже всю геть обійняло полум'ям (Андрій Головко, І, 1957, 348).

3. перен. Оволодівати ким-, чим-небудь; повністю захоплювати, полонити когось, щось (про почуття, враження і т. ін.). Нікого й нічого не знаю, і сум, і неспокій мене обіймає (Марко Вовчок, I, 1955, 7); То він ходив зажурений, то раптом його обіймала злість на неї (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 408); Страх обійняв Женю знову: невже ні від кисню, ні від камфори цьому небораці не полегшає? (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 167).

4. перен. Мати в своєму складі. Ця країна [Нідерланди], яка обіймала сучасну Бельгію, частину північної Франції, Люксембург і Голландію, була густо заселена (Історія середніх віків, 1955, 180); Знову серед козаків пішли чутки, що буде складатися реєстр. Хто оповідав, що число реєстровців обійматиме шістдесят тисяч.., а хто твердив, що всього двадцять тисяч (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 606); // Включати в сферу своєї уваги, діяльності, в коло своїх інтересів і т. ін. Епоха тому й називається епохою, що вона обіймає суму різноманітних явищ і воєн.. (Ленін, 30, 1972, 83); // Сприймати повністю зміст, суть чого-небудь; розуміти, усвідомлювати. Де вже бездольцям тим відрізняти: Ворог ти клятий чи друг... Треба б поперед нам- обійняти Ціну народних послуг! (Павло Грабовський, I, 1959, 98); А в хлопчини серце невситиме, Повен розум чистої жаги, Все ж то хоче знати, обійняти... (Максим Рильський, III, 1961, 20); Обійме, [Ленін] Промінням розуму простори світу (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 7).

5. Тісно облягати, огортати (про одяг). Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 238); // Оточувати, огинати. Обіймає та Яйла берег південний кримський, не пускає на його холодів та вітрів із півночі (Остап Вишня, I, 1956, 167); Фруктовий садок обіймав палац з півночі (Юрій Смолич, I, 1958, 89); * Образно. З лівого боку від моря знову заревли ворожі гармати, і той нестерпний гуркіт покотився по всій лінії фронту, обіймаючи вогненною підковою гірські підступи до Севастополя (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 369); // Покривати собою. Він [плющ] обіймає, Боронить від негоди стіну голу (Леся Українка, I, 1951, 208).

6. Посідати, займати (посаду і т. ін.). Керівні посади теж майже скрізь обіймає вона — молодь (Яків Баш, На берегах.., 1962, 42); Павло закінчив сільськогосподарський інститут, працював.. в облвиконкомі, де обіймав не малу посаду (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 505.

Ілюстрації

Обійми.jpg Обійми1.jpg Обійми2.jpg Обійми3.jpg

Медіа

Див. також

Цікаві факти

У 70-і роки XX століття дослідники почали вивчати хімічні препарати, під назвою "ендорфіни", які були виявлені в кровоносній і нервовій системах людини. Ендорфіни – це морфіноподібні речовини, які знижують біль і викликають почуття ейфорії. Дослідження показують, що кількість цих натуральних наркотиків, котрі виробляються мозком і нервовою системою, зростає, коли ми обнімаємося. Коли подруга сказала мені, що обійми її друга для неї «як наркотик», вона не жартувала. Фізіологічно обійми – це природні вбивці болю.

Інші вчені можуть також багато чого розповісти про цінності обіймів і тілесних контактів між людьми. Наприклад, чи знали ви про те, що обійми посилюють вашу імунну систему? Цей цікавий факт обговорює Ешлі Монтег'ю, в його книзі "Дотики: Значення шкіри для людини". Мабуть, існує зона мозку, яка активно працює у відповідь на дотик до шкіри людини. Якщо дитя обіймають недостатньо, то атрофується частина його мозку і страждає її імунна система.