Відмінності між версіями «Мірошник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
це те саме, що й млинар, мельник. мабуть, це слово виходе з ужитку; той, хто працює в млині.
+
'''Мірошник''' - той, хто працює у млині, - млинар, мельник. Слово виходе з ужитку;
:За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54);  
+
 
:З комори вибіг Василь Боринець, заборошнений [запилений борошном], як мірошник (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 170).
+
:''За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); ''
 +
:''З комори вибіг Василь Боринець, заборошнений [запилений борошном], як мірошник (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 170).''
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 14:18, 1 грудня 2013

Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.

Сучасні словники

Мірошник - той, хто працює у млині, - млинар, мельник. Слово виходе з ужитку;

За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54);
З комори вибіг Василь Боринець, заборошнений [запилений борошном], як мірошник (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 170).

Ілюстрації

1305527894 251.jpg 320px-Beebe Windmill Isometric of Machin.jpg Terraoko-2013-0830-7841-11.jpg

Медіа

Див. також

http://terraoko.com/?p=23125

Література

Мірошник

Мірошник мав хороший млин. 
В хазяйстві не абищо він: 
Про се гаразд усякий знає, 
Хто хлібець має. 
Млин у Мірошника був водяний. 
Мірошник той Хомою звався, 
І був він чоловік такий, 
Що не гаразд за діло брався; 
А інший раз 
Буває дорогий і час. 
Вода раз греблю просмоктала… 
Ну що ж! Узять би й загатить. 
Так ні! Мірошник спить та спить. 
Вода ж біжить… ще більш прорвала; 
Хомі й за вухом не свербить. 
Хто йде, мерщій у млин загляне: 
— Ой, Хомо, Хомо, схаменись! 
Он скоро вже й води не стане; 
Піди лиш, брате, подивись! — 
А він їх слуха щось не дуже: 
— Нехай лиш! Річка — не калюжа; 
Води ще стане на ввесь вік! — 
З Хоми сміються добрі люде: 
— Тоді побачимо, як буде,— 
Дурний ти, Хомо, чоловік! — 
І справді сталось, як казали: 
Вода зійшла — колеса стали. 
Злякавсь Мірошник та й біжить 
Притьмом до прірви, щоб гатить. 
Курей тим часом із десяток 
Прийшло напитися води. 
Уздрів Мірошник сих паньматок: 
— Бач, капосні!. — кричить,— куди! 
У мене й так води немає, 
Ще й ви сюди?! — 
І зо зла палицю хапає… 
Шпурнув — та й всіх курей побив. 
А млин стоїть, хоч прірву й загатив; 
І що робити -— не втямає… 
Ні з чим зостався мій Хома: 
Води нема й курей чортма. 

На світі є такі пани: 
Без діла сотні всюди сують, 
А за недогарок вони 
Людей і лають, і мордують. 
(Вони се так, бач, хазяйнують!)… 
Та й диво, що у них 
Хазяйство піде все на сміх!

Глібов Леонід. «Твори». — К.: Держ. вид-во художньої літ-ри, 1962. — 586 с. \

Джерела та література

Зовнішні посилання