Відмінності між версіями «Ікра»

Версія за 02:02, 1 грудня 2013

Ікра, -ри, ж. 1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. Чуб. І. 75. 2) Вымя у коровы. Шух. І. 193. Ум. Ікорка. Коровка ма’т ікорку добру. Вх. Лем. 421.

Сучасні словники

1. Яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин. — Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити. Звісно, води... набігла собі... ставок став... Риба завелася... Ніхто не заводив її — сама, а може птиця занесла ікрою (Панас Мирний, III, 1954, 308); Це ж вона [риба] незабаром почне ікру викидати, малі рибенята з'являться (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 81); — А ти бачив ту щуку? .. Однієї ікри випотрошили чотириста грам (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 44); // Продукт харчування, який одержують внаслідок обробки ясчок риби. А раз у нас були млинці, доволі добрі, з ікрою і т. ін., але було скучно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428); [Ага:] Що я з'їла,., котлетку, бутерброд з ікрою, два бутерброди з шинкою і курчатко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 246).

2. Страва з дрібно насічених овочів, грибів. Кабачки.. використовуються для приготування ікри (Українські страви, 1957, 197); Перехиливши й закусивши тут же кабачковою ікрою.., брати Столярови хитали [ішли] далі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.