Відмінності між версіями «Імла»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
[http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.] | [http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.] | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Ім,Їм]] | [[Категорія:Ім,Їм]] | ||
Версія за 00:56, 1 грудня 2013
Імла, -ли́, ж. = Мла. Ой імла, імла по полю лягла. Мет. 193. Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. Мил. 158.
Сучасні словники
ІМЛА, и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); * Образно. — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);
Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла, імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.
