Відмінності між версіями «М’ята»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Див. також)
Рядок 71: Рядок 71:
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%27%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0/ М'ята перцева]
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%27%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0/ М'ята перцева]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%27%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%8F%D0%B2%D0%B0/ М'ята кучерява]
+
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%27%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%8F%D0%B2%D0%B0/ М'ята кучерява]===
 
[http://likar-trava.com/ Лікарські рослини]
 
[http://likar-trava.com/ Лікарські рослини]
  

Версія за 22:13, 30 листопада 2013

[М'ята

Словник Грінченка

М’я́та и мнята, -ти, ж. Мята: a) Mentha officinalis; б) — во́дяна. Mentha aquatica L. Анн. 214; в) — кучерява. Mentha piperita L. Var crispa; г) — холодна. Mentha piperita L. д) — польова. Mentha arvensis. ЗЮЗО. І. 128; е) Песяча м’ятка. Nepeta cattaria. Вх. Пч. І. 11. Ум. М’я́тка, мня́тка.


Сучасні словники

М'ята - Вікіпедія

М'я́та (Mentha) — рід рослин родини глухокропивових. Усі види дуже запашні, більшість з них містить багато ментолу. Рослини роду м'ята суттєво різняться за хімічним складом утворених при метаболізмі летких речовин — метаболітів, так званих ЛАР. Це проявляється в різному запаху, та в різному складі ефірних олій.

М'ята-Тлумачний словник української мови

М'ята,-и, ж. 1) Багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих із довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. •• Кі́нська м'я́та — те саме, що ша́ндра. •• Перце́ва м'я́та — багаторічна трав'яниста рослина, що культивується як лікарська та ефіроолійна рослина. 2) Настій, відвар із цієї рослини.

Загальна характеристика

Багаторічна, запашна, трав’яниста рослина, висотою 60 – 80 см. Стебло чотиригранне, нерідко червонуватого кольору, покритий численними темно-зеленим листям, довгастими, іноді мають фіолетовий відтінок. Квітки дрібні, світло-фіолетові, зібраних в колосовидні суцвіття. Цвіте вона в другій половині літа, липні-серпні. Заготівлю роблять перед і під час цвітіння.

Пагони, листя, квітки м’яти містять велику кількість ефірної олії, дубильних, гірких і біологічно активних речовин, цукор, жири, фітонциди, вітаміни С і Р, каротин, мінеральні солі.

Види м'яти

М'ята бергамотова (Mentha aquatica) М'ята дика (Mentha arvensis) М'ята азіатська (Mentha asiatica) М'ята австрійська (Mentha australis) М'ята канадська (Mentha canadensis) Mentha cervina Mentha cunninghamii М'ята тонка (Mentha diemenica) Mentha gattefossei М'ята японська (Mentha japonica) М'ята довголиста (Mentha longifolia) М'ята болотна (Mentha pulegium) М'ята корсиканська (Mentha requienii) М'ята повзуча (Mentha satureioides) М'ята кучерява (Mentha spicata) М'ята яблучна (Mentha suaveolens) М'ята перцева шотландська (Mentha x gracilis) М'ята перцева (Mentha x piperita) Mentha x rotundifolia Mentha x smithiana

Застосування

М'ята широко використовується — в харчових продуктах, в косметиці — м'ята японська (Mentha arvensis) і м'ята перцева (Mentha piperita), в фітотерапії та ароматерапії (м'ята перцева, м'ята водяна (Mentha aquatica), м'ята болотна (Mentha pulegium), та ін.) а також в фармакології (переважно настоянка м'яти перцевої). Із свіжої та висушеної трави м'яти перегонкою одержують ефірну олію, з якої одержують натуральний ментол (переважно кристализаціею при −40 °C). У медицині, як традиційної так і народної, м’яту застосовують для лікування при головних болях, серцево-судинних захворюваннях, нервових розладах, безсонні, запаленнях в органах травлення, астмі, виразці шлунка, простудах, блювоті, захворюваннях горла, каменях у нирках і печінці, атеросклерозі. З лікувальною метою, а також у кулінарії, використовують листя і пагони м’яти в свіжому і сушеному вигляді. Вони мають приємний, охолоджувальний, пряний смак і різкий тонкий аромат, викликаний високим вмістом ментолу. Свіжою м’ятою приправляють салати, супи, м’ясні та рибні страви. Застосовують її для приготування напоїв, соусів, кондитерських виробів, випічки хліба. У кулінарії радять застосовувати кучеряву і яблучну м’яту, тому що вона не дає гіркоти при нагріванні. З подрібненого свіжого листя м’яти роблять компреси, маски для обличчя. Свіжу м’яту можна додавати у ванну, заварювати чай, прикрашати страви.

Іноземні словники

  • Англійська

Mentha (also known as Mint, from Greek míntha,[1] Linear B mi-ta)[2] is a genus of plants in the family Lamiaceae (mint family).[3] The species are not clearly distinct and estimates of the number of species varies from 13 to 18.[4] Hybridization between some of the species occurs naturally. Many other hybrids as well as numerous cultivars are known in cultivation.

  • Польська

Mięta (Mentha L.) – rodzaj roślin z rodziny jasnotowatych (Lamiaceae Lindl.). Należy do niego ponad 30 gatunków i mieszańców[2]. Występują głównie w Europie, Azji i Afryce[2]. Gatunkiem typowym jest mięta zielona (Mentha spicata L.)

  • Німецька

Die Minzen (Mentha) sind eine Pflanzengattung aus der Familie der Lippenblütengewächse (Lamiaceae). Die meisten der je nach Quelle etwa 20 bis über 30 Arten sind in den gemäßigten Gebieten der Nordhalbkugel beheimatet; auf der Südhalbkugel (Australien und Afrika) kommen nur wenige Arten vor. Sie gedeihen meist an feuchten Standorten.

Ілюстрації

E911130d7dca41e9ef3cdc048da2c7cc.jpg 275px-Illustration Mentha spicata0.jpg 123567.jpg Minze.jpg

Медіа

Цікаві факти

  • На Русі м'ята називалася « перекоп » , « бежава » і « Драголюба ».
  • На честь цього роду рослин названо астероїд 1078 Мента.
  • Ефірне масло, яке входить до складу м'яти, знайшло своє застосування в засобах по догляду за порожниною рота (зубні порошки, пасти, полоскання для порожнини рота) не тільки в якості освіжувача дихання, але і як протизапальний, антибактеріальний препарат.

Див. також

М'ята перцева

М'ята кучерява

Лікарські рослини

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут мистецтв}}}]]