Відмінності між версіями «Віл»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 8: Рядок 8:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віл_2.JPG|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віл_2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віл_3.JPG|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віл_3.JPG|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віл_1.JPG|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?sa=X&biw=1366&bih=615&tbm=isch&tbnid=5ANbBjpzamTuEM:&imgrefurl=http://uk.wikipedia.org/wiki/]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Віл_1.JPG|x140px]] [http://www.google.com.ua/imgres?sa=X&biw=1366&bih=615&tbm=isch&tbnid=5ANbBjpzamTuEM:&imgrefurl=http://uk.wikipedia.org/wiki/]  

Версія за 20:07, 30 листопада 2013

Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Нп. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 21. Ум. Волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками. Гол.

Сучасні словники

Віл, вола, чол. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. Іде Марко з чумаками. Ідучи співає, Не поспіша до господи — Воли попасає (Тарас Шевченко, I, 1951, 322); Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг (Андрій Головко, II, 1957, 11); * Образно. Генеральський приказ [наказ], з нагайкою в руках, зробив до ладу своє діло. Він.. з завзятих степовиків понаробив покірних волів (Панас Мирний, I, 1954, 98); * У порівняннях. Та чого це ти насупився, як віл перед обухом? (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 107).

  • Вола б з'їв — дуже голодний. Здається, вола б з'їв... і черствий хліб здавався смачним! (Панас Мирний, II, 1954, 145); Волам хвости крутити , зневажл. — виконувати примітивну, нескладну, часто брудну, низькооплачувану роботу. — Поголовував трохи і досить — йди волам хвости крутити, коли людьми управляти не вмієш (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 146); Їхати (поїхати) як волами — їхати дуже повільно; Працювати (робити), як віл [у ярмі] — дуже важко й багато працювати. Сливе дві неділі робила Олександра, як віл у ярмі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); [Маруся:] А чим же тобі не добра Марта? Що всім годить та робить, як сірий віл? (Степан Васильченко, III, 1960, 94); Чорний віл на ногу наступив див. наступати.

Віл(зменшено-пестливі — волик, волок, воличок, волонько) — кас¬трований бик, якого здавна вико-ристовували як тяглову силу; воли опоетизовані в народній творчості (сірі воли, воли круторогі, воли поло¬вії), символізують важку працю, покору, терпіння(працює, як чор¬ний віл; він у роботі, як віл у ярмі); якщо бик у народі — символ тво¬рення, парубок, то віл — чоловік, відповідно телиця — дівчина, ко¬рова — жінка, тому кажуть: «До чого бик звик, те й волом рик» або «Годі тобі, воле, коли тебе корова коле»; тварина також символ по¬вільності (тому кажуть: «Волом зай¬ця не догониш»), невибагливості («Волові дав полови, буде робити поволі»), побожності (про це бачи¬мо в церковній літературі та на¬родних колядках, зокрема про те, що нібито при яслах, у яких лежав Христос-немовля, стояли воли і на нього дихали); покійника у давни¬ну везли в останню путь воли («Ой везуть, везуть козаченька та сірими волами», пор. прокляття «Щоб те¬бе волами возили!»); разом з тим воли в плузі — це любов, моло¬дість: «Гей, воли мої та половії, та чом не орете, Гей, літа мої та мо¬лодії, чому ви марно йдете»; у відомій народній загадці «Заревів віл за сто миль, за сто гір» тварина ви-ступає символом грому; продавати вола з налигачем не можна — не будуть водитися у господарстві добрі воли. Щедрість урожаю — у силі вола (Біблія); Іде Марко з чумаками, Ідучи співає, Не поспіша до господи — Воли попасає (Т. Шев¬ченко); Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? (пісня); Ой везуть козака, везуть козаченька та сірими волоньками (Я. Головацький); Котрий віл тягне, того ще й б’ють (прислів’я);Старий віл бо¬розни не псує (М. Номис); Чухайся віл з волом, а кінь з конем (при¬слів’я); Чорний волок випив води ставок (М. Номис); фразеологіз¬ми: вола б з’їв — дуже голодний; працювати (робити), як [чорний] віл [у ярмі] — дуже важко і багато працювати;

Ілюстрації

Віл 2.jpg Віл 3.JPG Віл 1.JPG [1] Віл 4.jpg [2]

Див. також

  • Віл.
    ВІЛ - символ страждання, терпіння, важкої праці й навіть жертовної працездатності. Символізує працьовиту і дбайливу людину, котра знає і діє за принципом: терпіння і праця здолають усе і приведуть до успіху та добробуту.
    Віл не тільки працьовитий, але й мирний. Він благословенний Богом, бо стояв голодним, але не взяв ні стеблини з ясел, де лежав маленький Ісус, навпаки, ще зігрівав Божественне немовля своїм диханням.
    Віл не тільки мирний, але й витривалий, чим викликає повагу та довір'я. Але стає небезпечним, коли виходить із себе - тоді його визначні фізичні якості переходять в небезпеку для оточення. Про це треба постійно пам'ятати, бо поряд зі своєю терплячістю воли можуть виявляти непохитну впертість та норовливий характер.
  • Віл, матеріал з Вікіпедії
  • Бик,Віл, матеріал з Хохлопедії
  • Воли, матеріал з сайту Все про чумацтво