Відмінності між версіями «Я»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | <a href="http://slovopedia.org.ua/29/53423/24396.html">Я, Я</a> | |
| − | • Я | + | • Я (Я, я) — тридцять третя літера українського алфавіту та кирилиці. Є в багатьох алфавітах, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. Становить поєднання /ja/, або /a/ після м'якої приголосної. Буква звучить як «йа» (Наприклад: яблуко, м'ята, соя), коли буква стоїть на початку слова, після голосного звуку та після апострофу (ясний, мрія, зав'язь, камарилья). Я звучить як «а», коли пом'якшує попередній м'який приголосний звук (лящ, сяйво). У драгоманівці замінювалась на «ja» або «ьа», в залежності від способу читання. |
| + | Поєднує дві різні церковнослов'янські форми, відомі як «малий юс» і «йотоване А», яких звучання давно співпало, але залишилася формальна орфографічна різниця. Форма сучасної літери Я, схожа на дзеркальне відображення латинської літери R, відтворює курсивне написання літери Ѧ, котре поширилося вже в середині XVI століття (під час швидкого писання поступово зникла ліва ніжка, а ціла фігура повернулася за годинною стрілкою; рукописна лігатура «йотоване А» виглядала як рукописне а з чубчиком, схожим на с). В такому виді («Я») вона стала закріплена під час введення гражданського шрифту. | ||
• Я - мене, займ. особ. 1 ос. одн. | • Я - мене, займ. особ. 1 ос. одн. | ||
• 1. Уживається мовцем для називання самого себе. Я ввечері посумую, А вранці поплачу. Зійде сонце — утру сльози, — Ніхто й не побачить (Тарас Шевченко, I, 1963, 11); Мені нічого не видко, тільки небо синіє надо мною (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 98). | • 1. Уживається мовцем для називання самого себе. Я ввечері посумую, А вранці поплачу. Зійде сонце — утру сльози, — Ніхто й не побачить (Тарас Шевченко, I, 1963, 11); Мені нічого не видко, тільки небо синіє надо мною (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 98). | ||
Версія за 16:45, 30 листопада 2013
Я, мѣст. Я. Я од людей чула. МВ. II. 9. Дитина мені хвора. Камен. у. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35.
Зміст
Сучасні словники
<a href="http://slovopedia.org.ua/29/53423/24396.html">Я, Я</a> • Я (Я, я) — тридцять третя літера українського алфавіту та кирилиці. Є в багатьох алфавітах, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. Становить поєднання /ja/, або /a/ після м'якої приголосної. Буква звучить як «йа» (Наприклад: яблуко, м'ята, соя), коли буква стоїть на початку слова, після голосного звуку та після апострофу (ясний, мрія, зав'язь, камарилья). Я звучить як «а», коли пом'якшує попередній м'який приголосний звук (лящ, сяйво). У драгоманівці замінювалась на «ja» або «ьа», в залежності від способу читання. Поєднує дві різні церковнослов'янські форми, відомі як «малий юс» і «йотоване А», яких звучання давно співпало, але залишилася формальна орфографічна різниця. Форма сучасної літери Я, схожа на дзеркальне відображення латинської літери R, відтворює курсивне написання літери Ѧ, котре поширилося вже в середині XVI століття (під час швидкого писання поступово зникла ліва ніжка, а ціла фігура повернулася за годинною стрілкою; рукописна лігатура «йотоване А» виглядала як рукописне а з чубчиком, схожим на с). В такому виді («Я») вона стала закріплена під час введення гражданського шрифту. • Я - мене, займ. особ. 1 ос. одн. • 1. Уживається мовцем для називання самого себе. Я ввечері посумую, А вранці поплачу. Зійде сонце — утру сльози, — Ніхто й не побачить (Тарас Шевченко, I, 1963, 11); Мені нічого не видко, тільки небо синіє надо мною (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 98). • Відсохла б рука мені див. відсихати; Гляди [ж] мені—уживається для вираження застереження або погрози. — Говорила я тобі раз, щоб ти завела в цьому селі празник мироносиць,.. а ти мене не послухала. Гляди заведи й в цьому селі цей празник, бо буде тобі гріх од бога, як мене не послухаєш (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 323); — Як з'їси те, що тобі поклали, дядина скаже: «Бери ще шматочок», а ти гляди мені, щоб не брав (Іван Багмут, Опов., 1959, 4); Грім би мене вдарив (побив) див. грім; Дивовижа мені див. дивовижа; Не я буду див. бути; Оце (це, се) [й] я розумію! див. розуміти; Побий мене [святий] хрест (грім, боже і т. ін.); Хай (нехай) мене [святий] хрест (грім і т. ін.) поб'є; Побила б мене свята земля див. побити;
Ілюстрації
|
|
|
|
