Відмінності між версіями «Іграшка»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іграшка_8.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іграшка_8.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іграшка_11.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іграшка_11.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іграшка_12.JPG|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іграшка_14.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 14:55, 29 листопада 2013
Іграшка, -ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Ном. № 2341. Кішці іграшка, а мишці сльози. Ном. За іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. О. 1861. VIII. 18. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин... Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Левиц. КС. 81. Ум. Іграшечка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІГРАШКА, и, жін.
1. Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.). Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Іграшки та книжки не цікавили, не розважали її (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 56); * У порівняннях. Неквапливо й спокійно витяг [Філіпп] шабельку, легеньку, наче іграшку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 275). ♦ Бути (стати і т. ін.) іграшкою чиєю, у чиїхось руках — бути в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь. Вона стала тоді іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 183).
2. рідко. Те саме, що забавка 2. [Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! (Марко Кропивницький, I, 1958, 488); — Кохання моє було задля його тільки іграшкою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 342). ♦ За іграшку (іграшки) що кому: а) (у сполуч. з дієсл. дістатися, датися і т. ін.) легко (дістатися, датися і т. ін.). Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний, IV, 1955, 44); б) (у сполуч. з дієсл. бути) немов забавка. Став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку (Панас Мирний, I, 1949, 182); На іграшки — для забави. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22); Не в іграшку — те саме, що Не на жарт (див. жарт). [Сербин:] А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (Степан Васильченко, III, 1960, 23); Не іграшки — те саме, що Не жарт (див. жарт). Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 121).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 9.
Фразеологічний словник української мови
ІГРАШКА
за і́грашку кому, що. 1. зі сл. да́тися. Дуже легко. Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний). 2. зі сл. бу́ти. Як розвага. Став ходити (Івась) біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку, а далі увійшло в його щоденні звичаї (Панас Мирний).
не в і́грашку. Цілком серйозно, насправді. (Сербин:) А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (С. Васильченко).
не і́грашки. Нелегко, дуже складно, тяжко. Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Л. Глібов).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
