Відмінності між версіями «Пиріг»

Версія за 11:36, 3 грудня 2013

Пиріг, -рога, м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Мет. 90. Ум. Пиріжок, пиріжечок.

Словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПИРІГ, рога, чол.

1. Печений виріб із тіста з начинкою. Дід здихнув і не чув, як пиріг з його рук випав, — одна ягода викотилась з середини і покотилась травою (Панас Мирний, I, 1954, 167); Бондариха пекла паляниці й пироги з яблуками (Степан Васильченко, II, 1959, 198); // перен. Джерело матеріального благополуччя або наживи. Йому, як вправному юрисконсультові солідної установи, не раз таки перепадало від солодкого пирога (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 82).

♦ На пироги — у гості. Часом влітку заїжджає у колгосп на пироги Син бажаний, дорогий (Микола Шпак, Вибр., 1952, 70).

2. діал. Вареник. Що то за добра-предобра річ пироги з черницями!.. Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті (Іван Франко, II, 1950, 78).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Тісто

Джерела та література

Зовнішні посилання