Відмінності між версіями «Відгрібати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Відгріба́ти, -ба́ю, -єш, '''сов. в. '''відгребти, -гребу, -беш, '''''гл. ''1) Отгребать, отгресть. ''Я...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Відгріба́ти, -ба́ю, -єш, '''сов. в. '''відгребти, -гребу, -беш, '''''гл. ''1) Отгребать, отгресть. ''Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. ''Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). ''Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. ''Ном. № 559.  
 
'''Відгріба́ти, -ба́ю, -єш, '''сов. в. '''відгребти, -гребу, -беш, '''''гл. ''1) Отгребать, отгресть. ''Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. ''Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). ''Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. ''Ном. № 559.  
 
[[Категорія:Ві]]
 
[[Категорія:Ві]]
 +
 +
== Сучасні словники ==
 +
[http://sum.in.ua/s/vidghribaty '''Тлумачний словник української мови''']
 +
 +
Відгрібати - відкидати, відсувати що-небудь лопатою, граблями, руками й т. ін. Вуси лізли йому в рот.. Він одгрібав їх пальцями (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 51); Матроси, зрозумівши, чого він хоче, починають одгрібати гільзи в куток (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 525); Не взявся [Павлусь] й за лопату, щоб одгребти сніг од порога (Олекса Стороженко, I, 1957, 57); [Михайлов:] Тунель низький — щоб землю відгребти, пересуватись можна тільки плазом (Сава Голованівський, Драми, 1958, 263).
 +
 +
[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8 '''Всесвітній словник української мови''']
 +
 +
Вигрібати (гребучи, витягати, вибирати звідки-небудь щось сипке, розсипчасте), вигортати, відгрібати, ви́гребти, ви́горнути, відгребти́.
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/35/53394/54734.html '''Орфографічний словник української мови''']
 +
 +
Відгріба́ти - дієслово недоконаного виду.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
 +
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 12:07, 4 січня 2019

Відгріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

Відгрібати - відкидати, відсувати що-небудь лопатою, граблями, руками й т. ін. Вуси лізли йому в рот.. Він одгрібав їх пальцями (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 51); Матроси, зрозумівши, чого він хоче, починають одгрібати гільзи в куток (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 525); Не взявся [Павлусь] й за лопату, щоб одгребти сніг од порога (Олекса Стороженко, I, 1957, 57); [Михайлов:] Тунель низький — щоб землю відгребти, пересуватись можна тільки плазом (Сава Голованівський, Драми, 1958, 263).

Всесвітній словник української мови

Вигрібати (гребучи, витягати, вибирати звідки-небудь щось сипке, розсипчасте), вигортати, відгрібати, ви́гребти, ви́горнути, відгребти́.

Орфографічний словник української мови

Відгріба́ти - дієслово недоконаного виду.

Ілюстрації

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання