Відмінності між версіями «Аналой»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B9 Аналой] | + | == [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B9 Аналой] == |
| − | [http://azbyka.ru/dictionary/01/analoy.shtml Азбука віри] | + | == [http://azbyka.ru/dictionary/01/analoy.shtml Азбука віри] == |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
Версія за 12:57, 29 листопада 2013
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Аналойчик. Грин. III. 516.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник іншомовних слів
Аналой гр. у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АНАЛОЙ, я, чол. У церкві — високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. Отець Палладій сидів коло низького аналоя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); Молодих обкрутили навколо аналоя, наділи їм вінчальні обручки (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 72).
Словопедія
АНАЛОЙ аналой; ч. (гр.) - у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.
Ілюстрації
|
|
|
|
