Відмінності між версіями «Півбог»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ніна21 (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Ніна21 (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Orfey.jpg|x240px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Orfey.jpg|x240px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:450px-Hercule Bosio Louvre LL325-1.jpg|x240px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:450px-Hercule Bosio Louvre LL325-1.jpg|x240px]] | ||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tereo.jpg|x240px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tereo.jpg|x240px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 12:38, 29 листопада 2013
Словник Грінченка
Півбог, -бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги... біжать в олимпську карвасарь. Котл. Ен. VI. 5.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПІВБОГ, а, чол., міф., рідко. Те саме, що напівбог. Боги, богині і півбоги, Простоволосі, босоногі, Біжать в Олимпську карвасар (Іван Котляревський, I, 1952, 242); * У порівняннях. З печаттю генія на чолі В моїй уяві ти [О. Пушкін] стоїш, Немов півбог у ореолі, І сонцем праведним гориш! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 28).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 377.
Орфографічний словник української мови
півбо́г іменник чоловічого роду, істота
- Але: два, три, чотири півбо́ги
ПІВБОГ миф.; перен. полубог
Ілюстрації
|
|
|
