Відмінності між версіями «Зола»

Версія за 00:06, 29 листопада 2013

Зола, -ли́, - пилоподібний або шлакоподібний залишок, що утворюється з мінеральної частини палива, коли воно повністю згоряє.

Зола вугільна - мінеральна речовина, що залишається після спалювання вугілля при температурі біля 800 0 С при доступі повітря.

Склад і властивості

Зола складається з продуктів окиснення і випалення золотвірних компонентів мінеральної частини і органічних сполук палива і деякої кількості невигорілих його органічних компонентів (недопал). В промислових умовах зола утворюється у вигляді тонкодисперсного порошку — золи-уносу і шлаку — сплавленого уламкового матеріалу. При спаленні палива з рідким шлаковидаленням в осн. утворюється шлак, при сухому — на 80% зола-унос.

За плавкістю (температурі початку плавлення) золу поділяються:

• легкоплавкі (менше 1200С)
• середньоплавкі (1200—1350С)
• тугоплавкі (1350—1500С)
• неплавкі (більше 1500С)

Хім. склад золи при згорянні вугілля, горючих сланців і торфу залежить від умов утворення даного палива, технології його спалення тощо.

Зола низькозольних торфу, бурого і окисненого вугілля і горючих сланців має підвищений вміст CaO, кам. вугілля - переважно алюмосилікатний склад.

Зола вугільнамае основні компоненти:

• оксиди кремнію
• оксиди алюмінію
• оксиди заліза
• оксиди кальцію
• оксиди магнію
• оксиди натрію
• оксиди калію