Відмінності між версіями «Ревень»

Версія за 23:32, 28 листопада 2013

Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РЕВІНЬ, -веню, ч. Багаторічна трав'яниста рослина з великим листям і товстим коренем, що використовується в кулінарії та медицині. (Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 614)

РЕВІНЬ (Rheum) — рід багато¬річних трав'янистих рослин ро¬дини гречкових. Прикореневі листки великі з довгими м'ясистими черешками. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані у волотеві, іноді колосовидні суцвіття. Плід — го¬рішок. Походить з Сибіру, Алтаю, Пн. Монголії, Маньчжурії. Бл. 30 видів, в СРСР — 23, в т.ч. на Україні — 3 види в культурі. В СРСР як овочеві рослини вирощують ревінь хвилястий (R. undulatum) і ревінь чорноморський (R. rhaflpnticum). В їжу використовують молоді соковиті черешки листків. У них міститься цукор (понад 2%), ві¬таміни С та сполуки калію, каль¬цію, магнію, заліза, фосфору. (Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 304).

РЕВІНЬ (Rheum) – рід рослин родини гречкових. Походження – Сибір, Алтай, Пн. Монголія. В Україні росте три види ревеню. Як овочеві культури вирощують ревінь хвилястий, ревінь чорноморський. Використовують в народній медицині. Корінці ревеню йдуть на виготовлення варення, компотів тощо. (Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 78).

РЕВІНЬ, - веню, ч.( Rheum L.) трав'яниста багаторічна рослина з великим листям і товстим корінням; використовується в кулінарії та народній медицині (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1019).

Ілюстрації

Це цікаво знати!

РЕВІНЬ з родини гречкових. Його вирощують задля м'ясистих черешків листя. Вони мають приємний кислуватий смак, бо містять яблучну і лимонну кислоти. Різні види ревеню з давніх-давен застосовують у медицині як проносний засіб, а ревінь хвилястий - проти цинги, тому що він містить вітаміни С, Е, В2 і каротин (Я пізнаю світ: Рослини: Дит.енцикл. / Авт. – упоряд. Л.О. Багрова; Худож.: А.В. Кардашук, О.М. Войтенко. – К.: Школа, 2003. – С. 186).

Про користь ревіню

У ревені містяться:

• рутин;
• цукор (до 2%);
• пектинові речовини;
• яблучна, щавлева та ін. органічні кислоти (2,3%);
• вітаміни С, А, В (за своєю вітамінною насиченістю ревінь цілком змагається з яблуками, а за деякими параметрами навіть перевершує їх);
• мінеральні солі кальцію (наявний у ньому у великій кількості кальцій, на жаль, не може бути повною мірою засвоєний організмом, тому що пов'язаний щавлевою кислотою), фосфору, магнію.

У «Чжуд-Ши», написаному у віршах тибетським лікарем і вченим Ютог Йондан-гонпо (1112—1203 pp.), вказується, що ревінь «виганяє жар від от¬рути, лікує жар органів і слизу. Мазання ним опухлих і крово¬точивих ясен зціляє їх днів за два» (Повний атлас лікарських рослин / укладач І.С. Алексєєв. – Донецьк: ТОВ "Глорія Трейд", 2013 . – 400 с. С. 268).

Ревінь в кулінарії

Завдяки незначній цукристості і високому вмісту кислот (в основному яблучної) черешки ревеню мають різко виражений кислий смак з характерним присмаком і ароматом, що нагадує яблука. Їсти ревінь можна, не піддаючи його тепловій обробці, прямо з грядки. Солодкі страви з цієї рослини популярні в національній кухні Німеччини, Данії, Швеції, Естонії і Латвії. У Британії в страви з ревеню традиційно додають імбир і гвоздику, а в США - корицю.

Особливості слововживання

Ревінь, веню, ор. венем

Джерела та література

1. Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 614
2. Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 304
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1019
4. Я пізнаю світ: Рослини: Дит.енцикл. / Авт. – упоряд. Л.О. Багрова; Худож.: А.В. Кардашук, О.М. Войтенко. – К.: Школа, 2003. – 479 с.

Зовнішні посилання

Ревінь-[1].