Відмінності між версіями «Ревень»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | <big>РЕВІНЬ</big>, -веню, ч. Багаторічна трав'яниста рослина з великим листям і товстим коренем, що використовується в кулінарії та медицині. (Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 614) | ||
| + | |||
| + | <big>РЕВІНЬ</big> (Rheum) — рід багато¬річних трав'янистих рослин ро¬дини гречкових. Прикореневі листки великі з довгими м'ясистими черешками. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані у волотеві, іноді колосовидні суцвіття. Плід — го¬рішок. Походить з Сибіру, Алтаю, Пн. Монголії, Маньчжурії. Бл. 30 видів, в СРСР — 23, в т.ч. на Україні — 3 види в культурі. В СРСР як овочеві рослини вирощують ревінь хвилястий (R. undulatum) і ревінь чорноморський (R. rhaflpnticum). В їжу використовують молоді соковиті черешки листків. У них міститься цукор (понад 2%), ві¬таміни С та сполуки калію, каль¬цію, магнію, заліза, фосфору. (Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 304). | ||
| + | |||
| + | <big>РЕВІНЬ</big> (Rheum) – рід рослин родини гречкових. Походження – Сибір, Алтай, Пн. Монголія. В Україні росте три види ревеню. Як овочеві культури вирощують ревінь хвилястий, ревінь чорноморський. Використовують в народній медицині. Корінці ревеню йдуть на виготовлення варення, компотів тощо. | ||
| + | (Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 78). | ||
| + | |||
| + | <big>РЕВІНЬ</big>, - веню, ч.( Rheum L.) трав'яниста багаторічна рослина з великим листям і товстим корінням; використовується в кулінарії та народній медицині (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1019). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ревінь1.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ревінь2.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ревінь3.png|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Це цікаво знати!== |
| + | <big>РЕВІНЬ</big> з родини гречкових. Його вирощують задля м'ясистих черешків листя. Вони мають приємний кислуватий смак, бо містять яблучну і лимонну кислоти. Різні види ревеню з давніх-давен застосовують у медицині як проносний засіб, а ревінь хвилястий - проти цинги, тому що він містить вітаміни С, Е, В2 і каротин (Я пізнаю світ: Рослини: Дит.енцикл. / Авт. – упоряд. Л.О. Багрова; Худож.: А.В. Кардашук, О.М. Войтенко. – К.: Школа, 2003. – С. 186). | ||
| + | ==Про користь ревіню== | ||
| + | У ревені містяться: | ||
| + | рутин; | ||
| + | цукор (до 2%); | ||
| + | пектинові речовини; | ||
| + | яблучна, щавлева та ін. органічні кислоти (2,3%); | ||
| + | вітаміни С, А, В (за своєю вітамінною насиченістю ревінь цілком змагається з яблуками, а за деякими параметрами навіть перевершує їх); | ||
| + | мінеральні солі кальцію (наявний у ньому у великій кількості кальцій, на жаль, не може бути повною мірою засвоєний організмом, тому що пов'язаний щавлевою кислотою), фосфору, магнію. | ||
| + | У «Чжуд-Ши», написаному у віршах тибетським лікарем і вченим Ютог Йондан-гонпо (1112—1203 pp.), вказується, що ревінь «виганяє жар від от¬рути, лікує жар органів і слизу. Мазання ним опухлих і крово¬точивих ясен зціляє їх днів за два» (Повний атлас лікарських рослин / укладач І.С. Алексєєв. – Донецьк: ТОВ "Глорія Трейд", 2013 . – 400 с. С. 268). | ||
| − | == | + | ==Ревінь в кулінарії== |
| + | Завдяки незначній цукристості і високому вмісту кислот (в основному яблучної) черешки ревеню мають різко виражений кислий смак з характерним присмаком і ароматом, що нагадує яблука. Їсти ревінь можна, не піддаючи його тепловій обробці, прямо з грядки. | ||
| + | Солодкі страви з цієї рослини популярні в національній кухні Німеччини, Данії, Швеції, Естонії і Латвії. У Британії в страви з ревеню традиційно додають імбир і гвоздику, а в США - корицю. | ||
| + | |||
| + | ==Особливості слововживання== | ||
| + | Ревінь, веню, ор. венем | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | # Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 614 | ||
| + | # Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 304 | ||
| + | # Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1019 | ||
| + | # Я пізнаю світ: Рослини: Дит.енцикл. / Авт. – упоряд. Л.О. Багрова; Худож.: А.В. Кардашук, О.М. Войтенко. – К.: Школа, 2003. – 479 с. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | Ревінь-[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C]. | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
Версія за 23:30, 28 листопада 2013
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РЕВІНЬ, -веню, ч. Багаторічна трав'яниста рослина з великим листям і товстим коренем, що використовується в кулінарії та медицині. (Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 614)
РЕВІНЬ (Rheum) — рід багато¬річних трав'янистих рослин ро¬дини гречкових. Прикореневі листки великі з довгими м'ясистими черешками. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані у волотеві, іноді колосовидні суцвіття. Плід — го¬рішок. Походить з Сибіру, Алтаю, Пн. Монголії, Маньчжурії. Бл. 30 видів, в СРСР — 23, в т.ч. на Україні — 3 види в культурі. В СРСР як овочеві рослини вирощують ревінь хвилястий (R. undulatum) і ревінь чорноморський (R. rhaflpnticum). В їжу використовують молоді соковиті черешки листків. У них міститься цукор (понад 2%), ві¬таміни С та сполуки калію, каль¬цію, магнію, заліза, фосфору. (Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 304).
РЕВІНЬ (Rheum) – рід рослин родини гречкових. Походження – Сибір, Алтай, Пн. Монголія. В Україні росте три види ревеню. Як овочеві культури вирощують ревінь хвилястий, ревінь чорноморський. Використовують в народній медицині. Корінці ревеню йдуть на виготовлення варення, компотів тощо. (Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 78).
РЕВІНЬ, - веню, ч.( Rheum L.) трав'яниста багаторічна рослина з великим листям і товстим корінням; використовується в кулінарії та народній медицині (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1019).
Ілюстрації
|
|
|
Це цікаво знати!
РЕВІНЬ з родини гречкових. Його вирощують задля м'ясистих черешків листя. Вони мають приємний кислуватий смак, бо містять яблучну і лимонну кислоти. Різні види ревеню з давніх-давен застосовують у медицині як проносний засіб, а ревінь хвилястий - проти цинги, тому що він містить вітаміни С, Е, В2 і каротин (Я пізнаю світ: Рослини: Дит.енцикл. / Авт. – упоряд. Л.О. Багрова; Худож.: А.В. Кардашук, О.М. Войтенко. – К.: Школа, 2003. – С. 186).
Про користь ревіню
У ревені містяться: рутин; цукор (до 2%); пектинові речовини; яблучна, щавлева та ін. органічні кислоти (2,3%); вітаміни С, А, В (за своєю вітамінною насиченістю ревінь цілком змагається з яблуками, а за деякими параметрами навіть перевершує їх);
мінеральні солі кальцію (наявний у ньому у великій кількості кальцій, на жаль, не може бути повною мірою засвоєний організмом, тому що пов'язаний щавлевою кислотою), фосфору, магнію.
У «Чжуд-Ши», написаному у віршах тибетським лікарем і вченим Ютог Йондан-гонпо (1112—1203 pp.), вказується, що ревінь «виганяє жар від от¬рути, лікує жар органів і слизу. Мазання ним опухлих і крово¬точивих ясен зціляє їх днів за два» (Повний атлас лікарських рослин / укладач І.С. Алексєєв. – Донецьк: ТОВ "Глорія Трейд", 2013 . – 400 с. С. 268).
Ревінь в кулінарії
Завдяки незначній цукристості і високому вмісту кислот (в основному яблучної) черешки ревеню мають різко виражений кислий смак з характерним присмаком і ароматом, що нагадує яблука. Їсти ревінь можна, не піддаючи його тепловій обробці, прямо з грядки. Солодкі страви з цієї рослини популярні в національній кухні Німеччини, Данії, Швеції, Естонії і Латвії. У Британії в страви з ревеню традиційно додають імбир і гвоздику, а в США - корицю.
Особливості слововживання
Ревінь, веню, ор. венем
Джерела та література
- Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 614
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 304
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1019
- Я пізнаю світ: Рослини: Дит.енцикл. / Авт. – упоряд. Л.О. Багрова; Худож.: А.В. Кардашук, О.М. Войтенко. – К.: Школа, 2003. – 479 с.
Зовнішні посилання
Ревінь-[1].
