Відмінності між версіями «Білет»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''БІЛЕТ''', а, чол., розм. | |
| + | |||
| + | 1. Те саме, що квиток. [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії — я ще поїду (Іван Кочерга, I, 1956, 607); Лотерейний білет. | ||
| + | |||
| + | 2. Документ, який свідчить про відношення людини до тих чи інших обов'язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Рибалки одягнули Вихора у військове, дали солдатського білета, що його забув якийсь вояка в шинелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 175). | ||
| + | Білий білет — свідоцтво про звільнення від військової служби; Вовчий білет, заст. — документ з помітками поліції про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города без шага грошей,., без веселих товаришів.., з одною бідою — «вовчим білетом» в кишені (Панас Мирний, II, 1954, 262); — Злочинця? Коли викриє гімназіальна рада — його виженуть, можливо, не без вовчого білета (Яків Качура, II, 1958, 39); Жовтий білет, дорев. — особовий документ повій і злодіїв. Самі незаможники й протурять і циган, і ще декого... жовтий білет пропишемо (Іван Ле, Історія радості, 1947, 78). | ||
| + | |||
| + | 3. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Був у нас усний іспит з української мови.. Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю (Олесь Донченко, V, 1957, 209). | ||
| + | |||
| + | 4. заст. Паперовий грошовий знак. Купили вони її [кобилу] за білета [25 крб.], — хотіли ж продати.. хоч за 27 крб. (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 103). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 180. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:06, 28 листопада 2013
Білет, -та, м. = Билет. 1) Білети продаватимуться... у театрі. О. 1862. ІІІ. 73. 2) О. 1862. IX. 111. 4) Схотів розмінять білет. О. 1861. X. 146.
Зміст
Сучасні словники
БІЛЕТ, а, чол., розм.
1. Те саме, що квиток. [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії — я ще поїду (Іван Кочерга, I, 1956, 607); Лотерейний білет.
2. Документ, який свідчить про відношення людини до тих чи інших обов'язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Рибалки одягнули Вихора у військове, дали солдатського білета, що його забув якийсь вояка в шинелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 175).
Білий білет — свідоцтво про звільнення від військової служби; Вовчий білет, заст. — документ з помітками поліції про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города без шага грошей,., без веселих товаришів.., з одною бідою — «вовчим білетом» в кишені (Панас Мирний, II, 1954, 262); — Злочинця? Коли викриє гімназіальна рада — його виженуть, можливо, не без вовчого білета (Яків Качура, II, 1958, 39); Жовтий білет, дорев. — особовий документ повій і злодіїв. Самі незаможники й протурять і циган, і ще декого... жовтий білет пропишемо (Іван Ле, Історія радості, 1947, 78).
3. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Був у нас усний іспит з української мови.. Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю (Олесь Донченко, V, 1957, 209).
4. заст. Паперовий грошовий знак. Купили вони її [кобилу] за білета [25 крб.], — хотіли ж продати.. хоч за 27 крб. (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 103).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 180.
Ілюстрації
|
|
|
|
