Відмінності між версіями «Акт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
 
 +
АКТ, чол.
 +
 
 +
1. род. у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. Соціалістична революція не один акт, не одна битва по одному фронту, а ціла епоха загострених класових конфліктів, довгий ряд битв по всіх фронтах.. (Ленін, 22, 1950, 129); Скерований розумом і волею людини, він [нейтрон] здійснить нечуваний акт втручання в ту частку молекули, котра споконвіку вважалася неподільною (Натан Рибак, Час, 1960, 227); Вольові акти завжди спираються на вміння і навички особистості (Радянська психологічна наука.., 1958, 323).
 +
 
 +
2. род. у. Закінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія. Була й новинка Карпенкова — «Суєта». Перші три акти добрі (Панас Мирний, V, 1955, 419); Завьялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 131).
 +
 
 +
3. род. а. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення. [Анна:] А хутко я вам подарую інакший [перстень], щоб печаті прикладати до командорських актів (Леся Українка, III, 1952, 410);
 +
//  Офіційний документ, протокол, запис про який-небудь факт. Сів голова на своє місце за столом, звелів рахівникові акта скласти (Андрій Головко, I, 1957, 309).
 +
Акти громадянського стану — записи спеціальними державними органами фактів народження, смерті, шлюбу, розлучення і т. ін.
 +
 
 +
4. род. а, заст. Урочисті збори в шкільних закладах у зв'язку з закінченням навчального року. Другого дня в школі був акт (Степан Васильченко, I, 1959, 181); На випускному акті його урочисто вітали викладачі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 145).
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 28.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 20:27, 28 листопада 2013

Акт, -ту, м. 1) = Дія (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.

Сучасні словники

АКТ, чол.

1. род. у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. Соціалістична революція не один акт, не одна битва по одному фронту, а ціла епоха загострених класових конфліктів, довгий ряд битв по всіх фронтах.. (Ленін, 22, 1950, 129); Скерований розумом і волею людини, він [нейтрон] здійснить нечуваний акт втручання в ту частку молекули, котра споконвіку вважалася неподільною (Натан Рибак, Час, 1960, 227); Вольові акти завжди спираються на вміння і навички особистості (Радянська психологічна наука.., 1958, 323).

2. род. у. Закінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія. Була й новинка Карпенкова — «Суєта». Перші три акти добрі (Панас Мирний, V, 1955, 419); Завьялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 131).

3. род. а. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення. [Анна:] А хутко я вам подарую інакший [перстень], щоб печаті прикладати до командорських актів (Леся Українка, III, 1952, 410); // Офіційний документ, протокол, запис про який-небудь факт. Сів голова на своє місце за столом, звелів рахівникові акта скласти (Андрій Головко, I, 1957, 309).

Акти громадянського стану — записи спеціальними державними органами фактів народження, смерті, шлюбу, розлучення і т. ін.

4. род. а, заст. Урочисті збори в шкільних закладах у зв'язку з закінченням навчального року. Другого дня в школі був акт (Степан Васильченко, I, 1959, 181); На випускному акті його урочисто вітали викладачі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 28.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання