Відмінності між версіями «Жито»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 30: Рядок 30:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жито1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жито2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жито3.jpeg|x200px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Жнива4.jpg|x200px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
<noinclude>
 
<noinclude>

Версія за 17:54, 28 листопада 2013

Жито, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. Житечко, житце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.

Сучасні словники

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 486.]

ЖИ́ТО,-та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

[http://sum.in.ua/s/Zhyto Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 533.]

ЖИ́ТО, а, сер.

  • Злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.
Вилітали запорожці На лан жито жати;
Жито жали, в копи клали
(Тарас Шевченко, I, 1951, 203);
Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу
(Володимир Сосюра, II, 1958, 369);
  • У порівняннях. Захвилювалась вода, мов жито від вітру, Покотилась валами до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).
  • Зерно цієї рослини. Я часто й спав у насінні, — в житі, в просі, в ячмені й горосі на печі (Олександр Довженко, I, 1958, 28).
    тільки мн. жита, ів. Поля з ростучими на них рослинами жита; самі рослини цих полів. Минав я полоси житів (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 375); Хилить вітер жита понад шляхом (Павло Тичина, I, 1957, 25).


_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Український літературний Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 221

Ілюстрації

Жито1.jpg Жито2.jpg Жито3.jpeg Жнива4.jpg

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]