Відмінності між версіями «Різбарь»
(→Цікаво знати!) |
(→Цікаво знати!) |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
|style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]] | |style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]] | ||
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу. | Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу. | ||
| − | |style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь | + | |style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь 5.jpg|x140px]] |
Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м. Коломия, Ів.-Франківської обл.). Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння. | Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м. Коломия, Ів.-Франківської обл.). Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння. | ||
|} | |} | ||
Версія за 15:49, 28 листопада 2013
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, при¬йшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); * Образно. Непогано було б мати в нашій лі¬тературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (Письмен, зблизька, 1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 573)
Особливості слововживання
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр) Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)
Ілюстрації
|
|
Медіа
Цікаво знати!
Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва. Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника. |
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу. |
x140px
Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м. Коломия, Ів.-Франківської обл.). Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння. |
Джерела та література
Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].
Зовнішні посилання
різьбяр - вікісловник.
Юрій Шкрібляк — основоположник гуцульської різьби на дереві.
