Відмінності між версіями «Небесний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Сучасні словники)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Не]]
 
[[Категорія:Не]]
  
==Сучасні словники==
+
--[[Користувач:Сорока і Федосєєва|Сорока і Федосєєва]] ([[Обговорення користувача:Сорока і Федосєєва|обговорення]]) 12:23, 28 листопада 2013 (EET)==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 247.
 +
НЕБЕСНИЙ, а, е.
 +
 +
1. Прикм. до небо 1. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 111); Напас мовчки стояв, дивлячись кудись у небесний простір (Юрій Яновський, II, 1958, 178);
 +
//  Стос. до неба (у 1 знач.). Водить льотчик небесну машину, Прославляє мою Батьківщину (Юрій Гойда, Сонне.., 1951, 30);
 +
//  Який міститься в міжзоряному і міжпланетному просторі або пов'язаний з ними. Вона [астрономія] вивчає рух, будову і розвиток небесних тіл та їх систем і застосовує встановлені нею закони для практичних потреб людства (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1950, 3); Творчою працею радянських людей створено нове небесне тіло (Радянська Україна, 13.I 1959, 3); Як не пишатися і як не радіти нашому народові, що породив таких героїв, як Юрій Гагарін і Герман Титов — двох небесних братів (Літературна газета, 11.VIII 1961, 2);  * У порівняннях. в почуття такі прозорі, Що коли б з них відлити зорі, Вони б світились, як небесні (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 110).
 +
▲ Небесний екватор див. екватор; Небесний меридіан див. меридіан.
 +
 +
2. Який, за релігійними уявленнями, перебуває на небі, з'являється з неба як місця перебування богів. — Ми не достойні бути твоїми [панночки] рабами. Тільки небесні ангели можуть слугувати тобі (Олександр Довженко, I, 1958, 245); Не лякає її [жінку] ні хурделиця, ні темрява — не присідаючи, йтиме всю ніч. Тільки б не збитися з дороги. Сило небесна, дай їй дійти! (Олесь Гончар, II, 1959, 129).
 +
♦ Манна небесна див. манна; Проспати царство небесне — не скористатися якою-небудь можливістю; втратити щось важливе. — Бачите, проспали царство небесне, — сміється чоловік з рушницею. — І сотню свою проспали, і вістових, і коні (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 264); Цар (отець, владика) небесний — бог. Так і тут же бачимо, що наш отець, цар небесний, не до кінця прогнівляється на нас, а усе жде, щоб ми схаменулися, покаялися. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 121); Меж царями-судіями На раді великій Став земних владик судити Небесний владика (Тарас Шевченко, I, 1951, 343); Цариця небесна — богородица. [Марина:] Господи, царице небесна! ..Скілько жила — не чула і не бачила такого, як оце довелося побачити (Степан Васильченко, III, 1960, 253); Царство (царствіє) [йому, їй, їм і т. ін.] небесне — побажання померлому загробного життя в раю. — Покійниця, царство небесне, любила плахтами та платками менжувати (Панас Мирний, I, 1954, 168); — Випиймо ж, Насте, за душу мого покійного дядька, вічний покій, царство йому небесне! — каже Хаброня (Нечуй-Левицький, III, 1956, 258); — Гетьмана спекли в мідному бику в Варшаві, а полковників, царство їм небесне, порубано начетверо і розвезено шматками по ярмарках (Олександр Довженко, I, 1958, 236); Як манни небесної чекати (ждати, бажати і т. ін.) див. манна.
 +
 +
3. Який вивчається чи застосовується в астрономії; астрономічний.
 +
▲ Небесна механіка див. механіка.
 +
 +
4. Кольору неба; блакитний, голубий. Вечорами все вона дивиться на небо, на зорі, було. Цвіт небесний любила, голубі плаття носила (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 109); Семен був у циліндрі, у важкому модному пальті, в рукавичках небесного кольору (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 165).
 +
 +
5. Чудовий, чарівний, незвичайний. Мені себе не жаль, коли б же ти мені не помарніла, моя небесна квітко, зоре ясна (Леся Українка, I, 1951, 242); Молода, небесної краси черниця у пустелі десь замолює свої гріхи (Яків Качура, II, 1958, 22);
 +
//  Високий, чистий; протилежне низький, земний. Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 230); То щастя небесне — сидіти з тобою! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 62).
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 12:24, 28 листопада 2013

Небесний, -а, -е. 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Ном. № 252. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) Небесна доро́га. Млечный путь.

--Сорока і Федосєєва (обговорення) 12:23, 28 листопада 2013 (EET)==Сучасні словники== Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 247. НЕБЕСНИЙ, а, е.

1. Прикм. до небо 1. Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 111); Напас мовчки стояв, дивлячись кудись у небесний простір (Юрій Яновський, II, 1958, 178); // Стос. до неба (у 1 знач.). Водить льотчик небесну машину, Прославляє мою Батьківщину (Юрій Гойда, Сонне.., 1951, 30); // Який міститься в міжзоряному і міжпланетному просторі або пов'язаний з ними. Вона [астрономія] вивчає рух, будову і розвиток небесних тіл та їх систем і застосовує встановлені нею закони для практичних потреб людства (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1950, 3); Творчою працею радянських людей створено нове небесне тіло (Радянська Україна, 13.I 1959, 3); Як не пишатися і як не радіти нашому народові, що породив таких героїв, як Юрій Гагарін і Герман Титов — двох небесних братів (Літературна газета, 11.VIII 1961, 2); * У порівняннях. в почуття такі прозорі, Що коли б з них відлити зорі, Вони б світились, як небесні (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 110). ▲ Небесний екватор див. екватор; Небесний меридіан див. меридіан.

2. Який, за релігійними уявленнями, перебуває на небі, з'являється з неба як місця перебування богів. — Ми не достойні бути твоїми [панночки] рабами. Тільки небесні ангели можуть слугувати тобі (Олександр Довженко, I, 1958, 245); Не лякає її [жінку] ні хурделиця, ні темрява — не присідаючи, йтиме всю ніч. Тільки б не збитися з дороги. Сило небесна, дай їй дійти! (Олесь Гончар, II, 1959, 129). ♦ Манна небесна див. манна; Проспати царство небесне — не скористатися якою-небудь можливістю; втратити щось важливе. — Бачите, проспали царство небесне, — сміється чоловік з рушницею. — І сотню свою проспали, і вістових, і коні (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 264); Цар (отець, владика) небесний — бог. Так і тут же бачимо, що наш отець, цар небесний, не до кінця прогнівляється на нас, а усе жде, щоб ми схаменулися, покаялися. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 121); Меж царями-судіями На раді великій Став земних владик судити Небесний владика (Тарас Шевченко, I, 1951, 343); Цариця небесна — богородица. [Марина:] Господи, царице небесна! ..Скілько жила — не чула і не бачила такого, як оце довелося побачити (Степан Васильченко, III, 1960, 253); Царство (царствіє) [йому, їй, їм і т. ін.] небесне — побажання померлому загробного життя в раю. — Покійниця, царство небесне, любила плахтами та платками менжувати (Панас Мирний, I, 1954, 168); — Випиймо ж, Насте, за душу мого покійного дядька, вічний покій, царство йому небесне! — каже Хаброня (Нечуй-Левицький, III, 1956, 258); — Гетьмана спекли в мідному бику в Варшаві, а полковників, царство їм небесне, порубано начетверо і розвезено шматками по ярмарках (Олександр Довженко, I, 1958, 236); Як манни небесної чекати (ждати, бажати і т. ін.) див. манна.

3. Який вивчається чи застосовується в астрономії; астрономічний. ▲ Небесна механіка див. механіка.

4. Кольору неба; блакитний, голубий. Вечорами все вона дивиться на небо, на зорі, було. Цвіт небесний любила, голубі плаття носила (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 109); Семен був у циліндрі, у важкому модному пальті, в рукавичках небесного кольору (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 165).

5. Чудовий, чарівний, незвичайний. Мені себе не жаль, коли б же ти мені не помарніла, моя небесна квітко, зоре ясна (Леся Українка, I, 1951, 242); Молода, небесної краси черниця у пустелі десь замолює свої гріхи (Яків Качура, II, 1958, 22); // Високий, чистий; протилежне низький, земний. Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 230); То щастя небесне — сидіти з тобою! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 62).

Ілюстрації

Небесний.jpg Небесний1.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання