Відмінності між версіями «Атака»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:000001001010101010104845KGJhj.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20120518_kozhin_ataka_generala_ermolova.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:284999622.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:298684374FGDfdg.jpg|x140px]] |
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:94229c1f2987e08418740494fb8.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bankoboev.Ru_ataka_leib_gvardii_konnogo_polka_na_francuzskih_kirasir_v_srazhenii.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blog_entry_144991.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Атака123123123131231.jpg|x140px]] | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Природа_и_люди_37_Атака_бронеавтомобилей.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Самокиш. Атака литовцев.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 10:49, 28 листопада 2013
Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)
АТАКА, и, жін.
1. Навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. Уранці наступного дня почалась атака (Олесь Донченко, III, 1956, 118); Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 689). В атаку йти (кидатися і т. ін.) — навально наступати на ворога. Два чорноморці в бліндажі Лишилися в живих... Вже котрий раз ворожий полк В атаку йде на них (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 45).
2. перен. Рішуча дія, спрямована проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. Планомірна атака радянських фізиків на атомне ядро, проникнення в найглибші таємниці природи ядерних сил відбуваються.. чимдалі інтенсивніше (Наука і життя, 4, 1957, 3); Він [чоловік] був радий, що так щасливо одбився од жінчиної атаки (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 414).
Eкономічна енциклопедія
АТАКА рос. атака
(від фр. attaque — напад) — в економіці — активна цінова політика фірм, компаній, спрямована на здобуття пріоритетних позицій на товарних або регіональних ринках.
Словник синонімів
АТАКА (військ) напад, НАСТУП, наскок, наїзд, ШТУРМ, перший удар; (лобова) таран; (на фортецю) ПРИСТУП; (психічна) затуманення, дезорієнтація.
Словник іншомовних слів Мельничука
АТАКА
ата́ка
(від франц. attaque – напад)
1. Стрімкий напад на противника в поєднанні з навальним вогнем.
2. А. ревматична – гострий приступ ревматизму.
Музичні терміни
АТАКА
(іт. attacca - наступай, нападай, зв’язувай)
1. В співі - перехід голосового апарату від дихального стану до звукоутворення; початок звуку. Існують три основні типи А.: м’яка, коли голосові складки змикаються одночасно з надходженням повітря з легенів; тверда, коли складки змикаються, а повітря сильним поштовхом 'проривається' з легенів та придихальна, коли повітря з легенів проходить між складок і вони, змикаючись, переривають його потік. Від типу А. залежить співацька техніка та створення художнього образу.
2 . У грі на фортепіано - раптове напруження м’язів рук та кисті (м’язова підготовка), необхідне для раптового акцентованого вступу. 3. В нотопису - вказівка виконавцеві на безпосередній перехід від однієї частини твору до іншої, яка, звичайно, відрізняється від попередньої характером та темпом.