Відмінності між версіями «Книга»
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0019-019-Pervaja-pechatnaja-kniga-Apostol | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0019-019-Pervaja-pechatnaja-kniga-Apostol |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12539_15948|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12539_15948|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1278533957_hrinchenko_hurtom__0001-1|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1278533957_hrinchenko_hurtom__0001-1|x140px]] | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 19:41, 27 листопада 2013
Зміст
Словник Грінченка
Книга, -ги, ж. 1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Чуб. III. 306. Ой хто б мої слова списав у книгу. К. Іов. 42. 2) Томъ, часть сочиненія. 3) Чайка (птица). Волын. г. Ум. Книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016. Троянське плем’я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло. Котл. Ен. IV. 21.
Інші словники
КНИГА, и, жін.
1. Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.). Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (Іван Франко, XI, 1952, 75); Джонатан мовчки розкриває велику книгу, що лежить на столі (Леся Українка, III, 1952, 45); В 1574 р. у друкарні Федорова вийшов «Апостол» — перша друкована книга на Україні (Історія УРСР, I, 1953, 172); Церковні книги; * Образно. Маю звістку, що в 1-й кн. «Современника» появиться мов оповід. «Що записано в книгу життя» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 405).
2. Зшиті в одну оправу аркуші паперу з якими-небудь записами. То стукав кісточками [Лубенець] на рахівниці, то виписував нові і нові цифри з бухгалтерських книг (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 37); В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Олесь Гончар, III, 1959, 460).
Домова книга див. домовий; Книга скарг — книжка, куди записують скарги, побажання.Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 196.
книга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови.
книга скарг — книга жалоб Українсько-російський словник
Біблійний вислів: у Посланні апостола Павла до філіпійців називаються його сподвижники, "імена яких – у книзі життя" (4, 3). Згадки про книгу життя (призначення), в яку вписуються імена праведників і з якої викреслюються імена грішників, зустрічаються і в інших місцях так званого "святого письма". Вживається у значенні: майбутнє людини, те, що їй "призначене долею". Словник крилатих висловів
Вираз походить з Біблії (Апокаліпсис, 5, 1-3), де так названо таємничу книгу, яку "ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, розкрити, щоб подивитися в неї". Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне. Словник крилатих висловів
Це цікаво знати!
У Давньому Єгипті для запису, з часів Першої Династії, використовувався папірус (вид паперу, зробленого із стебел однойменної рослини). Окремі листи папірусу, для зручності зберігання, склеювалися в сувої. Ця традиція набула широкого поширення в Стародавній Греції та Давньому Римі, хоча є свідчення, що використовувалися так само деревна кора[1] інші матеріали. Згідно з Геродотом у (Історія 5:58), фінікійці принесли писемність і папірус в Стародавній Греції близько X або IX століття до н. е. Грецьким словом для папірусу як матеріалу для записів стало «Бібліон», а для книги — «Біблос». Від слова «Біблос» утворилося слово бібліотека, яке походить від назви фінікійського портового міста Біблос, через який папірус експортувався до Стародавній Греції.
У школах, бухгалтерії і для нотаток зазвичай використовувалися воскові таблички. Вони мали перевагу багаторазового використання: віск можна було розплавити і наносити новий текст. Зв'язування таких табличок — можливий попередник сучасних книг.
Див. також
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
[[Зображення:0019-019-Pervaja-pechatnaja-kniga-Apostol | x140px | x140px | x140px |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]: