Відмінності між версіями «Жито»
Efnir (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Efnir (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
:Жито жали, в копи клали<br /> | :Жито жали, в копи клали<br /> | ||
::(Тарас Шевченко, I, 1951, 203); <br /> | ::(Тарас Шевченко, I, 1951, 203); <br /> | ||
| − | |||
:Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу <br /> | :Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу <br /> | ||
::''(Володимир Сосюра, II, 1958, 369);'' <br /> | ::''(Володимир Сосюра, II, 1958, 369);'' <br /> | ||
* '''У порівняннях.''' Захвилювалась вода, мов жито від вітру, Покотилась валами до берега ''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).''<br /> | * '''У порівняннях.''' Захвилювалась вода, мов жито від вітру, Покотилась валами до берега ''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).''<br /> | ||
| − | |||
| − | |||
| + | *:''Зерно цієї рослини.'' Я часто й спав у насінні, — в житі, в просі, в ячмені й горосі на печі ''(Олександр Довженко, I, 1958, 28).'' | ||
*: ''тільки мн.'' жита, ів. Поля з ростучими на них рослинами жита; самі рослини цих полів. Минав я полоси житів ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 375);'' Хилить вітер жита понад шляхом ''(Павло Тичина, I, 1957, 25).'' | *: ''тільки мн.'' жита, ів. Поля з ростучими на них рослинами жита; самі рослини цих полів. Минав я полоси житів ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 375);'' Хилить вітер жита понад шляхом ''(Павло Тичина, I, 1957, 25).'' | ||
Версія за 13:39, 27 листопада 2013
Жито, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. Житечко, житце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
Зміст
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 486.
ЖИ́ТО,-та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. №5845. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата. 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. І. 209. Ум. жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 533.
ЖИ́ТО, а, сер.
- Злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.
- Злакова рослина, зерна якої використовуються для виготовлення хліба.
- Вилітали запорожці На лан жито жати;
- Жито жали, в копи клали
- (Тарас Шевченко, I, 1951, 203);
- (Тарас Шевченко, I, 1951, 203);
- Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу
- (Володимир Сосюра, II, 1958, 369);
- (Володимир Сосюра, II, 1958, 369);
- У порівняннях. Захвилювалась вода, мов жито від вітру, Покотилась валами до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).
- Зерно цієї рослини. Я часто й спав у насінні, — в житі, в просі, в ячмені й горосі на печі (Олександр Довженко, I, 1958, 28).
- тільки мн. жита, ів. Поля з ростучими на них рослинами жита; самі рослини цих полів. Минав я полоси житів (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 375); Хилить вітер жита понад шляхом (Павло Тичина, I, 1957, 25).
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube)
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
