Відмінності між версіями «Мито»

Версія за 13:05, 27 листопада 2013

Словник Бориса Грінченка

Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Слово "митниця" пішло від тюркського значення "тамга", що перекладалось із кочового народу Середньої Азії "клеймо", яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.

У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався "митий". Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.

У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.

Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.

У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.

Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.

Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.

На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.

Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: "Обережно! Німецьке повітря"!.

Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу "Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло"!, погнав Федора Івановича на рентген.

Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.

Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.

Див. також