Відмінності між версіями «Фіґлювати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | 1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. | ||
+ | 2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь.— Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211). | ||
+ | (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 583.) | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 12:23, 27 листопада 2013
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = Фиґлювати. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. 2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь.— Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 583.)