Відмінності між версіями «Ґніт»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Сучасні словники == | == Сучасні словники == | ||
| − | |||
| − | |||
| + | ҐНІТ- стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін. | ||
| − | + | ==Уривики з товрів зі словом Ґніт== | |
| − | + | Ґніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 254); | |
| + | Було тихо. Лише потріскував ґніт свічки, що горіла одиноко на столі (Юрій Яновський, I, 1958, 188); | ||
| + | Іван заправив ґніт [у лампу], загвинтив машинку, поставив ковпачок і надів скло (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 68); | ||
| + | Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань. Він одразу згадав, що патрони позабивано неглибоко, що ґноти були короткі. Вибух мусить бути зараз — ось-ось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 149) | ||
| + | Роблять глибокі діри [в скелі]. Закладають туди набої. Проводять запальний ґніт (Микола Трублаїні, I, 1955, 188); | ||
| − | ґніт | + | У порівняннях. Тихо, наче ґніт у каганці, зотлівало його старе життя (Панас Мирний, IV, 1955, 30); |
| − | + | Голос блиснув і спалахнув, як ґніт (Андрій Головко, I, 1957, 63). | |
| − | у | + | |
| − | + | ґніт (у свічці) - іменник чоловічого роду | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).<br /> | устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).<br /> | ||
| − | |||
| − | |||
<br /> | <br /> | ||
| − | + | ґніт; ч. (нім.) | |
| − | + | ||
| − | ґніт; ч. | + | |
| − | (нім.) | + | |
1. Стрічка, шнур, що використовується для горіння у часових лапках, свічках і т. ін. | 1. Стрічка, шнур, що використовується для горіння у часових лапках, свічках і т. ін. | ||
2. Горючий шнур для проведення вибухів. | 2. Горючий шнур для проведення вибухів. | ||
| − | [http://slovopedia.org.ua/ | + | ==Джерела== |
| + | |||
| + | 1. [http://sum.in.ua/s/Gnit Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 96.] | ||
| + | |||
| + | 2. [http://slovopedia.org.ua/49/53904/357018.html '''Фразеологічний словник української мови'''] | ||
| + | 3. [http://slovopedia.org.ua/36/53904/237581.html Словник іншомовних слів] | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
Версія за 20:07, 2 грудня 2014
Ґніт, ґнота, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Нп. Ні ґнота нема. Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. Ґнотик. Ув. Ґнотище. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.
Сучасні словники
ҐНІТ- стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін.
Уривики з товрів зі словом Ґніт
Ґніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 254); Було тихо. Лише потріскував ґніт свічки, що горіла одиноко на столі (Юрій Яновський, I, 1958, 188); Іван заправив ґніт [у лампу], загвинтив машинку, поставив ковпачок і надів скло (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 68); Горючий шнур для запалювання чого-небудь, проведення вибухів, а також для передачі вогню на відстань. Він одразу згадав, що патрони позабивано неглибоко, що ґноти були короткі. Вибух мусить бути зараз — ось-ось (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 149) Роблять глибокі діри [в скелі]. Закладають туди набої. Проводять запальний ґніт (Микола Трублаїні, I, 1955, 188);
У порівняннях. Тихо, наче ґніт у каганці, зотлівало його старе життя (Панас Мирний, IV, 1955, 30); Голос блиснув і спалахнув, як ґніт (Андрій Головко, I, 1957, 63).
ґніт (у свічці) - іменник чоловічого роду
устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).
ґніт; ч. (нім.) 1. Стрічка, шнур, що використовується для горіння у часових лапках, свічках і т. ін. 2. Горючий шнур для проведення вибухів.
Джерела
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 96.
2. Фразеологічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
