Відмінності між версіями «Повійка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
'''Повійка, -ки, '''''ж. ''Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. '''Повієчка. '''''На городі повієчка. ''Грин. III. 525. | '''Повійка, -ки, '''''ж. ''Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. '''Повієчка. '''''На городі повієчка. ''Грин. III. 525. | ||
− | + | ||
− | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ===[http://sum.in.ua/s/povijka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
+ | '''ПОВІЙКА, -и,''' ''жін.'' Те саме, що повій. На шовкових трав киреї розцвітають орхідеї, крокіс, мальви, марунки і ніжненькі повійки... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 155); Наче сріблені гноти, Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 141); Йду далі. От і вулиця курна; окопи заросли колючою повійкою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 460). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Рядок 21: | Рядок 23: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
+ | [[Категорія:По]] |
Версія за 15:20, 23 листопада 2013
Зміст
Словник Грінченка
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. Повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОВІЙКА, -и, жін. Те саме, що повій. На шовкових трав киреї розцвітають орхідеї, крокіс, мальви, марунки і ніжненькі повійки... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 155); Наче сріблені гноти, Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 141); Йду далі. От і вулиця курна; окопи заросли колючою повійкою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 460).