Відмінності між версіями «Ґвинт»
Ann (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Ann (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | [[Файл:Гвинт.jpg]][[Файл:Гвинт 1.jpg]] | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" |
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт 1.jpg|x200px]] | ||
| + | |||
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | [[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | ||
[[Категорія:Ґв]] | [[Категорія:Ґв]] | ||
Версія за 13:44, 22 листопада 2013
Ґвинт, -та, м. Бинтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Сучасні словники
1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка... (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125).
2. Частина рухового механізму пароплава або літака у вигляді лопатей, прикріплених на валу. За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода, — корабель набирав швидкість (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 123); Прямісінько на їхню машину, свистячи в повітрі гвинтами, пікірував фашистський літак (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 56).
3. у знач. присл. гвинтом. По спіралі. Буває випустиш, оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 153).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 44.
Ілюстрації
|
|
