Відмінності між версіями «Ґой»
Alex (обговорення • внесок) |
Alex (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Ґой, ґоя, 'м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40. | Ґой, ґоя, 'м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40. | ||
− | + | [Категорія:Ґо] | |
+ | Гой (івр. גוי) — в сучасних івриті та ідиш - позначення неєврея (не-іудея в іудаїзмі, зустрічається в повсякденній мові в значенні «іновірець»). | ||
«Гой» в перекладі з вриту означає народ» множина «гоїм»,«народи»). В Торі зустрічаються вживання цього слова для позначення єврейського народу (гой гадоль, (гой гадоль, івр. גוי גדול — «великий народ»). Але набагато частіше це слово вказує на інші народи (перше зафіксоване вживання в такому значенні — Бут. 10:1). Слово «гой», уживане в цьому контексті, не має зневажливого значення. Розмежування між євреями й неєвреями важливо в юдаїзмі, тому що ортодоксальний релігійний закон установлює суворі правила, що регулюють відносини юдеїв із представниками інших народів. Наприклад, іудаїзм вимагає, щоб євреї-чоловіки одружувалися тільки з етнічними єврейками, що належать до іудейської релігії. | «Гой» в перекладі з вриту означає народ» множина «гоїм»,«народи»). В Торі зустрічаються вживання цього слова для позначення єврейського народу (гой гадоль, (гой гадоль, івр. גוי גדול — «великий народ»). Але набагато частіше це слово вказує на інші народи (перше зафіксоване вживання в такому значенні — Бут. 10:1). Слово «гой», уживане в цьому контексті, не має зневажливого значення. Розмежування між євреями й неєвреями важливо в юдаїзмі, тому що ортодоксальний релігійний закон установлює суворі правила, що регулюють відносини юдеїв із представниками інших народів. Наприклад, іудаїзм вимагає, щоб євреї-чоловіки одружувалися тільки з етнічними єврейками, що належать до іудейської релігії. | ||
Версія за 20:51, 19 листопада 2013
Ґой, ґоя, 'м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40. [Категорія:Ґо] Гой (івр. גוי) — в сучасних івриті та ідиш - позначення неєврея (не-іудея в іудаїзмі, зустрічається в повсякденній мові в значенні «іновірець»). «Гой» в перекладі з вриту означає народ» множина «гоїм»,«народи»). В Торі зустрічаються вживання цього слова для позначення єврейського народу (гой гадоль, (гой гадоль, івр. גוי גדול — «великий народ»). Але набагато частіше це слово вказує на інші народи (перше зафіксоване вживання в такому значенні — Бут. 10:1). Слово «гой», уживане в цьому контексті, не має зневажливого значення. Розмежування між євреями й неєвреями важливо в юдаїзмі, тому що ортодоксальний релігійний закон установлює суворі правила, що регулюють відносини юдеїв із представниками інших народів. Наприклад, іудаїзм вимагає, щоб євреї-чоловіки одружувалися тільки з етнічними єврейками, що належать до іудейської релігії.
У Середні Віки (епоха галута) в євреїв-ашкеназі слово «гой» набуло негативного відтінку: воно застосовувалося насамперед щодо християн. Аналогом може послужити вживання в ту ж епоху слів «язичник» (українською), «нехрист», «бусурман» тощо. У цю епоху талмудичним юдаїзмом були сформульовані тверді заборони на близькі контакти із гоями або навіть доброзичливе ставлення до них. Сучасне вживання
У наш час слово «гой» в багатьох мовах позначає неєврея. Найближчі аналоги — японське «гайдзин», циганське «гажо» (не-циган), тюркське «гяур» (невіруючий). Презирливе позначення неєврейки — «шикса», неєврея — «шейгец».