Відмінності між версіями «Квітка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Див. також)
Рядок 39: Рядок 39:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
http://www.kvityukrainy.com.ua/
 +
http://natureagent.at.ua/
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 13:49, 19 листопада 2013

Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Шевч. 70. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. К. Досв. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. Нп. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Чуб. IV. 567. Пійду з села, зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Мкр. Н. 85. Обізветься який парубок, він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. О. 1861. VIII. 19. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. КС. 1893. VII. 79. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. Залюбовск. Чуб. VII. 427. 6) У квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Св. Л, 174. Ум. Квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Чуб. V. 6. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. Сніп. У хаті в її як у віночку, хліб випечений як сонце, сама сидить як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай. Гліб.

Сучасні словники

Квітка — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин.

Квітка — складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, мікро- і мегагаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції — ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі.


Квітка- укорочена і обмежена в зростанні репродуктивна втеча, що виконує функції мікро- і мегаспорогенеза, запилення (здійснюваного за сприяння агентів перенесення пилку), запліднення, розвитку зародка і утворення плоду.


Актиноморфна квітка (від актіно... і греч.(грецький) morphē — форма), квітка з симетричним розташуванням частин, тобто що має не менше двох плоскості симетрії, проведеної вертикально через центр квітки і що ділять його на дві рівні половини (см. мал.(малюнок) ). А. ц., як правило, мало пристосовані для запилення якимись певними комахами, що служить ознакою низької організації. Актиноморфними називаються і інші частини рослини з двома (і більш) плоскістю симетрії.

Ілюстрації

3456.jpg 3457.jpeg 3.jpeg 4.jpeg

Див. також

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

http://www.kvityukrainy.com.ua/ http://natureagent.at.ua/

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]: Вікіпедія - Квітка