Відмінності між версіями «Дівчина»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==«Словарь української мови»== | ==«Словарь української мови»== | ||
| − | ''' | + | '''Дівчина, -ни, '''''ж. ''1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. ''Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. ''Мет. 79. ''Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? ''Мет. 72. ''Погуляла дівчиною років зо три. ''МВ. І. 7. 2) Также: '''Красна дівчина'''. Названіе дѣвушки, стоящей около '''матері '''въ игрѣ въ ворона. Маркев. 71. 3) '''Дівчина з відрами'''. Одно изъ созвѣздій. Дещо. 37. Ум. '''Дівчинка, дівчинонька, дівчиненька. '''Грин. III. 388. ''Ой у полі криниченька, орли воду п’ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. ''Чуб. ''Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. ''Мет. 78. Мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ '''дівча''': '''дівчата '''(см. '''Дівча'''). |
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Версія за 10:35, 19 листопада 2013
Зміст
«Словарь української мови»
Дівчина, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Мет. 72. Погуляла дівчиною років зо три. МВ. І. 7. 2) Также: Красна дівчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. Маркев. 71. 3) Дівчина з відрами. Одно изъ созвѣздій. Дещо. 37. Ум. Дівчинка, дівчинонька, дівчиненька. Грин. III. 388. Ой у полі криниченька, орли воду п’ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Чуб. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. Мет. 78. Мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівчата (см. Дівча).
Сучасні словники
Абéтка, -ки; д. і м. – тці; р.мн. –ток; ор. –кою, ж [від вимови перших трьох букв a,be,ce; польськ. abecadlo].
Тлумачення:
Абетка – 1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.
Алфавіт – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.
Сучасний український алфавіт складається з 33 літер.
Фонетичний запис: [абéтка], д.і м. [абéц´:і]
Морфологічний запис: абетк-а
Словотворення: абетка→абетковий
Синоніми: алфавíт, áзбука
Російською мовою: азбука, -ки, ж.; алфавіт, -та, м.[1;7].
Етимологія слова: Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв азбука, альфабет і польськ. аbecadlo (від вимови перших трьох букв а, be, ce)
Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці (Літературознавчий словник-довідник).
Алфавіт, або азбука (абетка) – це букви, які розміщені в певному порядку (Словник мовознавчих термінів).
Це цікаво знати!
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, азбука, ще є й четверта, застаріла, - альфабет.
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – а, бе під впливом інших букв – азбука, альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери а, бе, це).
Слово азбука утворене за зразком слів із закінченням на –а, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися аз «я» і буки «буква».
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з алеф зробили альфа, а з бет – бета. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки альфабет…
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: альфабет і алфавіт. Виявляється, що звук, позначуваний літерою бета, у греків вимовляється неоднаково, і слово алфавіт відтворює саме пізньогрецьку вимову.
Особливості слововживання
азбучна (абеткова) істина
азбучне (абеткове) поняття
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку
абетковий (алфавітний) порядок
алфавітна система
алфавітне письмо
алфавітний покажчик
алфавітний список
укладений за алфавітним принципом
Рекомендовані джерела
- Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
- Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
- Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Див. також
- Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. За абе́ткою — в алфавітному порядку.
- Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
АБЕТКА, и, ж.
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45).
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.
Інтернет-джерела
- А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА , "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
- Абетка, матеріали з сайту Вікіпедія
- abetka.ukrlife.org - Абетки
- Абетка малятко - відео на YouTube
