Відмінності між версіями «Граната»
(→Див. також) |
Ivan (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:32.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:32.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|KIx7RvJpEsU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 34: | Рядок 37: | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Гвинтівкова граната] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Гвинтівкова граната] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
Версія за 12:18, 3 грудня 2013
Граната, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Грана́та — один з видів бойових припасів, призначений для ураження живої сили і бойової техніки супротивника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху. Це слово має коріння у французькій мові від слова фр. (pomme) grenate — гранат. Плоди цієї рослини нагадували бойові гранати формою та червоними зернами, які нагадували шрапнелеві шматки гранати після вибуху. Перші гранати з'явилися у Китаї під час правління династії Сун (960—1279). Вони були керамічними глечиками з порохом, які солдати кидали в бік суперника. В Європі гранати почали використовувати при облозі фортець у 16 сторіччі. У 17 сторіччі були створені особливі загони гренадерів, які займалися закидуванням гранат на позиції суперника. Розрізняють декілька типів гранат: Ручна граната (для метання рукою) Гранатометна граната, які вистрілюються із спеціальних пристроїв — гранатометів; Гвинтівкова граната, яка вистрілюються за допомогою особливої насадки або мортирки; Артилерійська граната, вид боєприпасу до артилерійської системи. За призначенням гранати розподіляються на: протитанкові (фугасні, кумулятивні), протипіхотні (осколкові, уламково-фугасні), запалювальні, гранати спеціального призначення (димові, освітлювальні, сигнальні тощо). Гранати також класифікують за принципом детонації. Динамічна (детонація при ударі в ціль) і із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (за аналогією з утворенням пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює порох в тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см в секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.
Ілюстрації
|
|
|
