Відмінності між версіями «Рукавиця»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|- valign="top"|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 1.jpg|міні|]] | |- valign="top"|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 1.jpg|міні|]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 12.jpg|міні|]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:710291 12.jpg|міні|]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rukavucya-dlya-bani.jpg|міні|]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rukavucya-dlya-bani.jpg|міні|]]}| |
| − | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 14:09, 5 листопада 2013
Рукави́ця, -ці, ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. Рукавичка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.
Сучасні словники
Рукавиця - іменник жіночого роду
Рукавиця: 1) рукавица; варежка (вязаная) 2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка
Рукавиця: ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко).
міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).
Ілюстрації
 |
 Див. також |
