Відмінності між версіями «Дармоїд»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Додаткові відомості'''Дармоїд, -да, '''''м. ''Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. ''Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. ''Нп. ''Тут дай Боже самому з сем’єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає. ''Кв. Пов. II. 20. | Додаткові відомості'''Дармоїд, -да, '''''м. ''Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. ''Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. ''Нп. ''Тут дай Боже самому з сем’єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає. ''Кв. Пов. II. 20. | ||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] | ||
| + | Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут людини | ||
| + | ДАРМОЇ́Д, а, чол., зневажл. Той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; нероба. Ми не мусимо держатися чужих шаблонів і давати масні французькі оперетки для забавки дармоїдів (Іван Франко, XVI, 1955, 187); — Комуністи за те, щоб відібрати в тих товстопузих дармоїдів фабрики, заводи, шахти, друкарні й дати в руки трудового народу? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 154); | ||
| + | // Уживається як лайливе слово. [Горпина:] Робиш щодня, як той сірий віл, невгаваючи, а тебе ще за те дармоїдом взивають!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 244). | ||
Версія за 15:52, 22 листопада 2017
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках в нетермінологічному значенні «лінь, неробство»[1], «життя за рахунок чужої праці, на чужий рахунок»[2], «паразитичне існування за рахунок суспільства»[3]. Синонімічний термін — соціальний паразитизм — спосіб життя, який характеризується тим, що одна людина або соціальна група живуть за рахунок іншої людини або соціальної групи[4]. У законодавстві СРСР в 1961–1991 роках — склад злочину, що полягав у «тривалому проживанні повнолітньої працездатної особи на нетрудові доходи з ухиленням від суспільно корисної праці»[4]. Слово «дармоїд» вживалося у деяких законодавчих актах Російської імперії, але не мало особливих ознак злочину. Петровський «Табель про ранги», визначаючи місце в ієрархії державної служби, деякою мірою давав можливість висунутися талановитим людям з нижчих станів, «… щоб тим полювання подати до служби і оним честь, а не нахабам і дармоїдам отримувати», — свідчила одна з описових статей закону. У дорадянські часи в поняття дармоїдства не вкладалося ніякого особливого соціально значущого контексту. Нероба жив за рахунок своїх близьких, суспільною мораллю це не схвалювалося, і не більше того. У Радянському Союзі під дармоїдством вже розумілося паразитичне існування не за рахунок окремих громадян, а за рахунок усього суспільства.
Див. також
Додаткові відомостіДармоїд, -да, м. Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Нп. Тут дай Боже самому з сем’єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає. Кв. Пов. II. 20. Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут людини ДАРМОЇ́Д, а, чол., зневажл. Той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; нероба. Ми не мусимо держатися чужих шаблонів і давати масні французькі оперетки для забавки дармоїдів (Іван Франко, XVI, 1955, 187); — Комуністи за те, щоб відібрати в тих товстопузих дармоїдів фабрики, заводи, шахти, друкарні й дати в руки трудового народу? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 154); // Уживається як лайливе слово. [Горпина:] Робиш щодня, як той сірий віл, невгаваючи, а тебе ще за те дармоїдом взивають!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 244).
