Відмінності між версіями «Товариш»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 3: Рядок 3:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
ТОВАРИШ, а, чол.
 +
 +
1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник. Еней Евандрові сказав: «Хоть ти і Грек, та цар правдивий, Тобі латинці вороги; Я твій товариш буду щирий, Латинці і мені враги» (Іван Котляревський, I, 1952, 202); Зажурились чумаченьки, Тяжко зажурились. «Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем товариша В село причащати» (Тарас Шевченко, I, 1963, 253); [Жірондист:] Чи він мене прийняв би товаришем з собою у дорогу? [Жінка:] Я думаю. А то й спитати можна (Леся Українка, II, 1951, 183); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 103);
 +
//  Член якого-небудь товариства;
 +
//  перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в діях, діяльності. А тим часом із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає. «Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем: Близько хата, де дівчина ворота одчинить» (Тарас Шевченко, I, 1963, 7); Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182); Бурха вал за валом; слухаєш та мариш; Кида човном вітер, мій лихий товариш … (Павло Грабовський, I, 1959, 253); Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим, наш товариш і брат наш «максим» (Володимир Сосюра, I, 1957, 492);
 +
//  перев. з означ. або по чому. Людина, зв'язана із іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, службою в армії і т. ін.; колега. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Тарас Шевченко, II, 1953, 182); Десятий рік тому пішов, як батько вирядив його з двору у город з письмом [листом] до знайомого товариша по службі (Панас Мирний, III, 1954, 184); — Вам обом буде веселіше в мене. Ви ж, здається, товариші по школі; разом вчились (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 50); Кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (Олександр Довженко, I, 1958, 332); [знов Західна Україна, кордон німецький. Дні в тиші, і по полку товариші (Володимир Сосюра, II, 1958, 440);
 +
//  Людина, що посідає рівне з іншими становище в суспільстві, колективі. [Неофіт-раб:] Мені казав товариш-раб, що десь над Тібром.. є табор потайний рабів-повстанців (Лес
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 16:25, 4 листопада 2013

Товариш, -ша, м. 1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. Товаришок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ТОВАРИШ, а, чол.

1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник. Еней Евандрові сказав: «Хоть ти і Грек, та цар правдивий, Тобі латинці вороги; Я твій товариш буду щирий, Латинці і мені враги» (Іван Котляревський, I, 1952, 202); Зажурились чумаченьки, Тяжко зажурились. «Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем товариша В село причащати» (Тарас Шевченко, I, 1963, 253); [Жірондист:] Чи він мене прийняв би товаришем з собою у дорогу? [Жінка:] Я думаю. А то й спитати можна (Леся Українка, II, 1951, 183); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 103); // Член якого-небудь товариства; // перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в діях, діяльності. А тим часом із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає. «Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем: Близько хата, де дівчина ворота одчинить» (Тарас Шевченко, I, 1963, 7); Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182); Бурха вал за валом; слухаєш та мариш; Кида човном вітер, мій лихий товариш … (Павло Грабовський, I, 1959, 253); Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим, наш товариш і брат наш «максим» (Володимир Сосюра, I, 1957, 492); // перев. з означ. або по чому. Людина, зв'язана із іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, службою в армії і т. ін.; колега. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Тарас Шевченко, II, 1953, 182); Десятий рік тому пішов, як батько вирядив його з двору у город з письмом [листом] до знайомого товариша по службі (Панас Мирний, III, 1954, 184); — Вам обом буде веселіше в мене. Ви ж, здається, товариші по школі; разом вчились (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 50); Кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (Олександр Довженко, I, 1958, 332); [знов Західна Україна, кордон німецький. Дні в тиші, і по полку товариші (Володимир Сосюра, II, 1958, 440); // Людина, що посідає рівне з іншими становище в суспільстві, колективі. [Неофіт-раб:] Мені казав товариш-раб, що десь над Тібром.. є табор потайний рабів-повстанців (Лес

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Див. також

Додаткові відомості