|
|
| Рядок 10: |
Рядок 10: |
| | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vg45vw3.jpg]] | | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vg45vw3.jpg]] |
| | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4gf3v3wv3.jpg]] | | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4gf3v3wv3.jpg]] |
| − | |}Лабіри́нт (грец. Λαβύρινθος) — споруда, що, нібито, складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. Уперше про один з них повідомив давньогрецький історик Геродот (бл. 484—431 або 425 рр. до н. є.). У другій книжці свого знаменитого твору «Історія», він описав відвіданий ним велетенський Фаюмський лабіринт і розповів про історію його побудови. Цей найдавніший з відомих лабіринтів був заупокійним храмом, побудованим біля піраміди фараона Аменемхета III (1840—1792 р. до. н. е.). | + | |} |
| − | В античності були відомі чотири лабіринти єгипетський — на схід від Арсіної, споруджений у II тис. до н. е.; то був величезний палац із гробницею та підземними ходами; грецький на острові Самосі, збудований за наказом Полікрата; в Італії, що його спорудив етруський цар Порсенна як усипальню для царської родини.
| + | |
| − | Проте найвідомішим вважається лабіринт на острові Крит. Його за дорученням Міноса спорудив Дедал для Мінотавра. Конструкцією цей лабіринт був подібний до єгипетського. В основу міфів про лабіринт лягли історичні факти. Наприклад, міф про критський лабіринт відбив спогад про розквіт критської держави 2 тисячоліття до н. е. Слово «лабіринт» пов'язують із назвою подвійної сокири — лабриса, зображення якого часто зустрічається на стінах Критського лабіринту. Стародавні греки під лабіринтом розуміли поплутані підземні коридори в копальнях та катакомбах; переносно його вживали для позначення різних складних явищ і плутаних мовних зворотів.
| + | |
| − | У сучасній мові «лабіринт» також означає не тільки споруду, з якої важко знайти вихід, а й заплутані стосунки, ситуації, думки тощо.
| + | |
| | | | |
| | ==Див. також== | | ==Див. також== |
| | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%82 Лабіринт] | | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%82 Лабіринт] |
| − | Лабіринти — одна із складних, ще не розв'язаних загадок історії. У різні часи ці дивні витвори у формі печер, палаців або споруд без покрівлі тощо з'являлися скрізь, де мешкала людина. В епоху середніх віків у Європі схеми лабіринтів вимощували мозаїкою на підлогах соборів. Наприклад, такий лабіринт вимостили в XII ст. на підлозі Щартрського собору в Франції (мал. 3). Пізніше були поширеними паркові лабіринти. Найвідоміший з них — парковий лабіринт з кущів, влаштований у 1690 р. поблизу Лондона у володінні Вільгельма Оранського в саду Гемптон-Корта .
| + | [[Категорія:Ла]] |
| − | Навколо фортець у давнину споруджували системи валів у формі лабіринту, план якого знав тільки володар фортеці. Такі споруди служили для оборони і могли стати схованкою. Лабіринти використовували й для покарання. Засуджених до смерті відводили в лабіринт. Там, не знаючи його будови, приречений після марних блукань гинув від спраги й голоду. Найбільшого поширення набули лабіринти-головоломки. Уже діти давніх греків і римлян заповнювали дозвілля такими розвагами, про що свідчить креслення, виявлене на стіні одного з будників міста Помпеї, засипаного попелом під час виверження вулкана Везувію в 79 р. Біля креслення лабіринту написано: «Лабіринт. Тут живе Мінотавр». З того часу і до наших днів ідея лабіринту стає в цікавій математиці все змістовнішою, збагачується новими мотивами задач. Урізноманітнюються самі форми лабіринтів, з'являються числові, об'ємні й інші лабіринти, де в несподіваних формах розвивається ідея, витоки якої губляться в прадавніх часах. Історії лабіринтів присвячено багато наукових досліджень і популярних видань.
| + | |
| − | Лабіринти широко застосовуються в науці і техніці. Психологи за їх допомогою вивчають поведінку людей і тварин у повторюваних або екстремальних ситуаціях. Кібернетикам лабіринти допомагають конструювати ЕОМ, зокрема роботів, які здатні до самонавчання. Такі експерименти першим провів американський математик Клод Шеннон (нар. 1916 р.): кібернетичні миші вченого за певними алгоритмами могли вибиратися із найзаплутаніших лабіринтів. За принципом лабіринту виготовляють глушителі в двигунах внутрішнього згорання, заповнюють частини деталей під високим тиском.
| + | |
| − | | + | |
| − | ==Сучасні словники==
| + | |
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках
| + | |
| − | ==Ілюстрації==
| + | |
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
| + | |
| − | |- valign="top"
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
| + | |
| − | |}
| + | |
| − | 1. За давньогрецькою легендою - палац з величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал для Мінотавра на острові Кріт.
| + | |
| − | 2. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо.
| + | |
| − | | + | |
| − | ==Див. також==
| + | |
| − | Додаткові відомості
| + | |
| − | [[ /imgres?imgurl=http://www.rate1.com.ua/files/2_1144.JPG&imgrefurl=http://www.rate1.com.ua/kultura/dizain/556/&h=442&w=500&sz=150&tbnid=ud7BeizVssfntM:&tbnh=120&tbnw=136&zoom=1&usg=__S1oAcYhQ8z2QpOsHLrWwVB5vj_o=&docid=CJbJx1e4lMMDKM&sa=X&ei=zKJ2UrPoDOGn4ATBsoHACQ&ved=0CEYQ9QEwCw]]
| + | |
Лабіри́нт (грец. Λαβύρινθος) — споруда, що, нібито, складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. Уперше про один з них повідомив давньогрецький історик Геродот (бл. 484—431 або 425 рр. до н. є.). У другій книжці свого знаменитого твору «Історія», він описав відвіданий ним велетенський Фаюмський лабіринт і розповів про історію його побудови. Цей найдавніший з відомих лабіринтів був заупокійним храмом, побудованим біля піраміди фараона Аменемхета III (1840—1792 р. до. н. е.).
