Відмінності між версіями «Лава»

Поточна версія на 13:35, 2 грудня 2013

Лава, -ви, ж. 1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). Ном. № 11939. Лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). Положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: Щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: А щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. Кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як шва. Грин. III. 133. Іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. І. 147. Ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лисиці (см.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. Лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив не любила, і вмер не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок неборачок на лавочку сісти, лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.

Сучасні словники

Лава (італ. lava, від латів.(латинський) labes — обвал, падіння), вогненно-рідкий, переважно силікатний розплав, що виливається під час вулканічних вивержень на земну поверхню. Відрізняється від магма відсутністю газів, що випаровуються при виверженні. Залежно від складу при застиганні утворює різні ефузивні гірські породи . Кислі, багаті кремнекислотой ліпарітовиє Л. — в'язкі і зазвичай відносно холодні, як правило, утворюють куполи, рідше розтікаються у вигляді лавових потоків ; виверження супроводяться великою кількістю викидів, які разом з осадовим матеріалом відкладаються у вигляді всіляких туфов. Середні по складу — андезітовиє і основні — базальтові Л. більш легкоподвіжни і поблизу виходу де їх температура досить висока (до 1000—1200°С), можуть текти досить швидко, із швидкістю 30 км/ч. Поступово остигаючи, Л. стає в'язкою, і швидкість її руху знижується до декількох м-код в годині Л. виливається інколи з центрального кратера, але частіше з бічних лавових тріщин (бокка) і тече уздовж знижених частин рельєфу у вигляді лавових потоків. При потужних виверженнях Л. заливає всі пониження і розливається по поверхні, утворюючи лавові покриви ; при цьому часто виникають т.з. гірські рівнини — лавові плато.

Літературне значення

Лава и, ж. 1. Дошка (або кілька дощечок) на стоя­ках (іноді — прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін. Гість лави не за­сидить, ліжка не залежить (Номис, 1864, № 11939); Хата простора, чиста: кругом стін липові лави (Мир­ний, І, 1949, 330); В саду кипіла робота — чистили алеї, пушили грядки, понівечені за зиму дощані хала­будки, лави (Досв., Вибр., 1959, 368); // Дошка, при­кріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а також кладуть багаж; полиця. У вагоні ще попросторішало. Звільнилась горішня лава — зайняли для Гайового (Головко, II, 1957, 439). О Знаходити (знайти) сокиру під лавою див. сокира; Кинути під лаву що — викинути що-небудь як непотріб­не; занедбати, забути. А що на вас вони скажуть? Знаю вашу славу/ Поглузують, покепкують Та й кинуть під лаву (Шсвч., І, 1951, 76); Коли (як) покладуть на ла­ву — після смерті. [Дудар:] Га? Я лежатиму ? (Підводиться). [ Голос:] Мабуть, як на лаву по­кладуть, аж тоді (Мик., І, 1957, 28); Лягти на лаву — померти: Посадити на лаву підсудних — передати на розгляд суду; Потрапити (сісти і т. ін.) на лаву під­судних; Опинитися на лаві підсудних — потрапити під суд. Натрапила [Клавда] на таких шахраїв, що якби., не зупинилась, могла б опинитися на лаві підсудних (Вільде, Сестри.., 1958, 454); Сидіти (бути) на лаві підсудних (обвинувачених) — бути підсудним. Галан мав нагоду спостерігати головних німецько-фашистських воєнних злочинців, що сиділи на лаві підсудних (Іст. укр. літ., II, 1956, 295); * У порівн. Я сидів, наче на лаві обвинувачених (Л. Укр., III, 1952, 688). 2. Похилий стіл із прикріпленим до нього сидінням, за яким працюють учні, студенти; парта. Шкільна ла­ва; Студентська лава. <0 Із (зі) шкільної (студентської) лави: а) з часу навчання в школі (у вузі). Товариш із шкільної лави; б) відразу після закінчення школи (вузу). З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (Кол., На фронті.., 1959, 6); На шкільній (студентській) лаві — під час навчання в школі (у вузі). Як гарно марилось на шкільній лаві, скіль­ки робилося., проектів! (Коцюб., І, 1955, 222).

Ілюстрації

Медіа