Відмінності між версіями «Ґавра»
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
'''[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%A5%C0%C2%D0%C0%D2%C8 Словоформи: Ґаврати]''' | '''[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%A5%C0%C2%D0%C0%D2%C8 Словоформи: Ґаврати]''' | ||
− | [[Категорія: | + | |
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ґа]] | [[Категорія:Ґа]] |
Версія за 17:37, 27 листопада 2013
Ґавра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Др. 160. 2) Пасть. Желех. Роспустити ґавру = Ґаврати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.
Див. також:
Зміст
Сучасні словники
Ґа́вра - жін. 1.Лігво звіра; барліг. 2.Рот.
Ґа́вра, и, жін., діал.
1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх ґаврах і дрімали зимовим сном (Іван Франко, VIII, 1952, 38); * Образно. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь ґаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).
2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си ґавру? — крикнув нараз Василь (Іван Франко, I, 1955, 145).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 9.
Ґаврати - Сильно кричати, волати
Ілюстрації
Це цікаво знати!
Рекомендовані джерела